Такої капризної осені не пам’ятаю давно. А тому наче де тут помічати щось краще, світле. Адже в час воєнного лихоліття (впевнена, що наші славні Збройні Сили здобудуть перемогу над ворогом – супостатом!) маємо сповна трагічного. Тому якось по – особливому сприймаєш все позитивне, що вражає уяву.
Ось хоч би облаштування території біля знаної всім споруди, зокрема, у крилі, де розташовується КП «Розділжитлосервіс»: приємні лавочки, висаджений сад, вишукана клумба, що стилем нагадує японську ікебану, навколо гарні квіти. Порядок зразковий. Вчасно скошується трава, обрізаються кущі і дерева. А поруч навколишніх житлових будинків – охайні діляночки з дбайливо доглянутими квітами, якими не можна не замилуватися.
Особливо цього літа виділяється будинок №39 по вулиці Грушевського. Усі люди, що проходять доріжкою у цьому районі, задивляються на цю дивовижну красу. Як не подякувати за цей витвір його авторам – пані Галині та пані Валентині. Так тримати, шановні мої квартальні сусіди!
Та особливе слово про тих, з ким живу поруч понад 60 років у під’їзді №1 по вул. Грушевського, 41.За цей немалий проміжок часу жодного разу не чула ніяких сварок, не було ні з ким непорозумінь чи неприємних пригод. А мешканці тут майже усі старожили, такі ж порядні та зичливі і їхні діти та внуки. Усі підтримують порядок, традиції.
Але окремо хочеться сказати про двох сусідок – непосидющих: Ольгу Михайлівну Кропко та Марію Костянтинівну Мартинів. Пані Оля – медик з великим досвідом. Тому чи зміряти тиск, чи дати укол або ж пораду фахову – усі звертаємося до неї. Вона усім допомагає, завжди підтримає, заспокоїть, вселить віру, що все буде добре. За що усі їй щиро вдячні, а я – особливо.
А коли навесні біля дому зацвітають два красиві кущі, то мало хто знає, що їх садила пані Оля. Відсвяткувавши усі дотеперішні ювілейні дати з нулями, ця статечна пані залишається завжди привітною, доброю, чуйною до всіх. Тож такою їй бажаю залишатися на довгі роки.
Пані Марія – представниця молодшого покоління, але з таким життєвим досвідом і багажем знань, що завжди дасть будь – кому потрібну корисну пораду. Разом з чоловіком, паном Євгеном виростили двох синів і доньку, тішаться онуками і мають уже дорослого правнука.
І хоч сьогодні життя склалося так, що живуть не всі поруч, проте приїжджають відвідати Марію Костянтинівну та Євгена Євстахійовича часто, їхню любов і повагу відчувають постійно. І ні трагічна загибель сина Віктора під час виконання професійного обов’язку, ні інфаркти та всі життєві негаразди не похитнули їхньої життєвої світлої позиції, особливо пані Марії. У цій невеликій на зріст поставній жінці б’ється серце сильної, мудрої Людини. Від неї ніколи не почуєш ніяких нарікань – лиш добру розумну пораду людини, яка завжди прийде на допомогу.
А біля її порогу уже чатує 80! Тож думаю, що цей особливий День зі своєю великою родиною для Вас буде незабутнім. Здоров’я Вам і благополуччя, пані Маріє, на довгі роки!
Я вдячна долі, що в період життєвої осені є поряд такі люди з під’їзду №1 будинку, 41 по вул. Грушевського. Бажаю всім добра і миру, спокою і благополуччя. Підтримуймо одне одного, наближаймо усім, чим можемо, світлий День Перемоги!
Надія КУЦЬ, мешканка під’їзду №1 будинку №41 по вул. Грушевського
