То моє місто.
То його горять ліхтарі,
його мерехтить бруківка.
Митарі, праведники, шахраї,
безхатьки, миряни та багатії…
То лунає його платівка.
Віриш, знайду, немов уві сні,
наосліп усі крамниці.
Я пам’ятаю навіть старі
міста цього таємниці.
Уявляєш, тут навіть
“Китайська стіна”.
Я можу тобі розповісти
про назви та всі ці чудні імена
вулиць у цьому місті.
То його околиці та сади,
його закони та устрій.
Його городи́ і його плоди
та люди, що йдуть назустріч.
Знаєш, тут озеро й витий шлях,
церкви́, де луна «Осанна».
Місяць гойдається на дротах,
а вище хіба що Чумацький шлях ―
Божа краса філігранна.
То моє місто. Його сніги.
Там на «Барвінку» його човни
спогади горнуть на веслах.
Й тихо вартують чоловіки,
щоб довгокосі їхні жінки
гойдали малят на персах.
То моє місто. Його зима,
його сирени, його війна.
То його веселощі та хрести…
Його турботи, будні, свята..
Його поля і його жита…
Воно не боїться нової весни.
Бо то моє місто, мої світи,
де грають на вулицях
діти війни.
Ольга БЕРЕЗА
- Китайська стіна – довжелезна 9-ти поверхівка на кільканадцять під’їздів у місті Новий Розділ.
- Барвінок – назва місцевого озера.
