Про дискусію щодо оптимального використання палацу Лянкоронських- Жевуських йдеться у черговому повідомленні на сторінці “Палац Розділ / Rozdil Palace” у Facebook:
Продовжуємо обговорювати потенційне нове пристосування палацу Лянцкоронських – Жевуських у Роздолі в рамках експертної дискусії 13 січня 2024 року. Серед експертів – представники туризму, HoReCa, архітектури та місцеві лідери думок.
Тарас Лозинський, керівник Управління туризму та курортів ЛОВА (Taras Lozynskyi)
Ідея створення туристичного компоненту в палаці, на мою думку, наоптимальніша, адже це буде один із найяскравіших та найуспішніших проектів, коли пам‘ятка архітектури запрацює як туристична дестинація, і тоді в концепції проекту абсолютно логічні створення закладу тимчасового розміщення на 40+ номерів, в частині приміщень – музеєфікованого простору з експонуванням результатів історичних досліджень та, інтерпретувавши спадщини палацу втілити ще дуже багато ідей, на зразок «Тустані».
Сусідні будівлі можуть слугувати як додаткові елементи інфраструктури (SPA-релакс тощо), але це точно не можуть бути санаторні чи реабілітаційні функції, адже тоді ми вертаємося до радянського формату, коли совєти таким чином системно нівельовували цінність нашої спадщини. В Львівській області є безліч об’єктів, що можуть завдяки своєму поануванню краще забезпечити втілення даних функцій, а помилку, допущену нашими попередниками, ми не маємо права повторити.
Розкішна територія палацу може слугувати для мистецьких воркшопів, кінних мандрівок та безлічі інших культурно-туристичних послуг. А поліфункціональна багатосегментована туристична атракційність та супровідна HoReCa зможу найшвидше забезпечити економічну ефективність комплексу.
Тарас Бачинський, інвестиційний радник, компанія MergeWave Capital, Bk invest (Taras Bachynskyy)
Ось ця дискусія – дуже класний формат брейн стормінгу та SWOT-аналізу від усіх експертних груп, який варто взяти інвесторам на озброєння.
Кантрі – готель? Як показує мій досвід, кантрі-готелі сьогодні доволі складні у окупності, і до мене частіше звертаються із результатами для їх оцінки та продажу та рідше – на ранньому етапі. Проте кілька ідей можуть мати інвестиційну привабливість: кластерний центр, який по структурі залучив би сильних операторів та управлінців – туристичного, ресторатора, готельного оператора, івент-хол, а різноманітні магніти для туристів можуть створити трафік, який би забезпечив комерційну привабливість кантрі готелю та ресторану.
Ганна Сидоренко, директорка Агенції культурного туризму, яка займається розвитком туристичної інфраструктури у відомій дестинації Тустань (Hanna Sydorenko, Тустань (Tustan’))
Важливо надати палацу відкриту функцію з можливістю доступу відвідувачів хоча б до певних частин, наприклад, головного корпусу та парку, оскільки у нас не так багато подібних пам’яток у належному стані. Зараз на Львівщині поза межами Львова всього декілька замків, які можна відвідати з певними обмеженнями, оскільки там функціонують музейні установи, і жодного до кінця відновленого палацу.
У закритому форматі економічна вигода для місцевої громади буде значно меншою, ніж від відкритої функції, яка створить більше робочих місць, а найголовніше – слугуватиме магнітом, який притягуватиме відвідувачів, а це – можливість для розвитку туристичної інфраструктури довкола. Крім того, закрита пам’ятка не зможе транслювати цінність нашої спадщини громаді, країні та світу.
Ірина Телька, редакторка «Миколаївські ВІСТІ-Розділля ФМ» (Ірина Телька)
Школа, пансіонат – це установи закритого типу. Якщо цей задум буде зреалізовано, то Палац, як і туристичний потенціал цього краю, буде обмежений виключно колом осіб, які будуть відвідувачами даної установи. Щодо реабілітаційного центру, то зараз кожна громада, навіть Новороздільська, активно впроваджує проєкти з реабілітації. Те саме роблять сусідні Миколаївська, Жидачівська, Ходорівська та Стрийська громади, про Львів і не згадую. Оскільки НСЗУ фінансує такі послуги, то кожна громада прагне заробити. Реабілітаційних центрів, комплексів, різноманітних установ відкривається і вже відкрито дуже багато в радіусі 60 км. Чи вигідно це для Палацу Лянцкоронського – питання риторичне.
Мені імпонує думка архітекторів та істориків. Палац має бути Палацом, і його унікальну історію можна поєднати з величезними туристичними можливостями нашого краю. Мені подобаються проєкти, які або запускають ланцюгову реакцію інших проєктів, або є розвитковими на перспективу.
Монопроєкти варто зреалізовувати за наявності обмежених можливостей, площ, ресурсів. Тут інша картина. Приміром, поряд з Роздолом на Дністрі є пороги першої складності, печера неандертальця в урочищі Прийма, Національний парк, найглибша підземна криївка України, унікальна долина чорних тюльпанів, унікальний маршрут вело та пішого туризму вздовж річки Дністер, Миколаївська фортеця, – і цей перелік продовжувати ще довго. Але сьогодні всі ці локації існують самі по собі, нема центру, який би це все притягував і на собі замикав.
Так от, Палац Лянцкоронськогих може стати тим магнітом, і коли відвідувач сюди приїде, це буде не просто прогулянка залами, а величезний комплекс можливостей, послуг, та розваг на будь-який смак та для різноманітної вікової категорії, що створить туристичний продукт на кілька днів і таким чином оправдає фінансово інфраструктуру гостинності палацового комплексу. Ба, більше, – це запустить ланцюгову реакцію для місцевого населення та призведе до створення зелених садиби, кав’ярень та нових послуг, відтак, дасть поштовх для розвитку локального підприємництва.
Володимир Дейнега, архітектор, керівник Новороздільського БТІ (Володимир Дейнега)
Головна риса палацу графа Лянцкоронського – його спадковість та постійне вдосконалення та розбудова. Це осередок життя родоводів багатьох поколінь та увічнення здобутків та гордості його власників. При цьому, палац в меншій ступені виконував утилітарну функцію як житло. Конструктивна та планувальна структури, інженерне забезпечення палацової будівлі ні в який спосіб не передбачає її реконструкції без її фізичного і ментального знищення.
Найкраще використання палацового комплексу – це збереження та розвиток його репрезентаційної функції як історичного культурно-мистецького центру. Забезпечити його успішну економічну діяльність можливо лише за умови розбудови відповідної інфраструктури, насамперед туристичної, на прилеглих територіях, керуючись затвердженим генеральним планом селища Розділ.
Розглядаємо детально та глибоко всі можливі майбутні функції палацу. Будьте з нами 
Щиро ваша,
Команда ТОВ «Палац Розділ»
