16.5 C
Lviv
24.06.2026
«Вісник Розділля»
Новороздільська ОТГ

День Героїв України: “Народжені, щоб захищати”

Щороку 23 травня вся Україна вшановує своїх синів і дочок – тих, хто в різні епохі віддав своє життя заради свободи і незалежності нашої держави. Цей день – не просто дата. Це день пам’яті, гордості та вдячності. Це день Героя.

Слово “герой” для українців завжди було особливим. Це не просто той, хто має зброю в руках. Це – символ любові до свого народу, до рідної землі, до правди. Героїв Україна мала завжди, і завжди ці герої були не вигаданими постатями, а реальними людьми – нашими предками, сусідами, друзями.

Згадаймо хоча б нашу багатовікову боротьбу за свободу. Ще з часів Київської Русі українські земля ставали об’єктом зазіхань інших держав. Проте наш народ завжди чинив спротив. У ХVІІ столітті героїчну боротьбу вели козаки на чолі з Богданом Хмельницьким, а згодом, у ХVІІІ – гайдамаки. У ХІХ – ХХ століттях українці піднімали повстання проти імперської влади, боролися за створення незалежної держави під час визвольних змагань 1917 – 1921 років.

Та найбільш героїчною сторінкою стала стала діяльність Української Повстанської армії, яка в умовах тотального знищення нацистами й радянською владою продовжувала боротьбу за волю. Герої УПА діяли не заради слави, а тому, що не могли жити в неволі. Їх переслідували, вбивали, та вони залишились нескореними. Їхній приклад надихав наступні покоління.

Минуло багато років, і українці знову змушені були згадати, що таке боротьба. У 2014 році , коли розпочалася російсько – українська війна на сході нашої держави, а згодом – повномасштабне вторгнення рашистів 24 лютого 2022 року, вся країна в одну мить змінилася. Тисячі звичайних людей – робітників, службовців, вчителів, студентів, фермерів – стали героями. Вони взяли до рук зброю, стали волонтерами, медиками, захисниками інформаційного фронту.

У кожному місті, містечку, селі є ті, хто піднявся на захист України. Не виняток – і Новий Розділ. Це порівняно молоде місто, яке почало розбудовуватися 72 роки тому як промисловий центр хімічної промистловості. Але з перших днів війни саме тут проявилась надзвичайна єдність і сила громади. Люди згіртувались: одні вирушили на фронт, інші почали плести маскувальні сітки, збирати допомогу, збирати продукти та їжу для бійців. Школи й церкви стали центрами духовно – ідеологічної підтримки мешканців громади, кожен робив усе, що міг.

У Новому Роздолі є вулиці, по яких ходили молоді хлопці і старшого віку чоловіки, що згодом загинули, обороняючи Бахмут, Маріуполь, Херсон, інші міста. ЇХні імена не завжди відомі широкому загалу, але вони живуть в серцях рідних, друзів, учителів. На фасадах шкіл та будинків з’явилися меморіальної дошки. Але найголовніший пам’ятник – це наша пам’ять. Бо поки ми пам’ятаємо – Герої живуть.

День Героя – це не тільки про минуле. Це про сьогодення і майбутнє. Це день, коли ми маємо спитати себе: “Чи гідні ми жертви тих, хто загинув?” Герой – це не тільки той, хто воює. Це і той, хто живе з гідністю, не мовчить, коли бачить несправедливість, не зраджує, коли легко це зробити. Герой – це кожен, хто будує свою країну чесно і самовіддано.

Нашим обов’язком є не лише пам’ятати героїв минулого і сучасного, а й виховувати нових – гідних, розумних, чесних громадян. Геройство починається з малого – з поваги до вчителя, з допомоги ближньому, з любові до рідної мови, з готовності працювати на благо громади.

І хочеться, щоб ніколи більше наша земля не бачила війни. Щоб майбутні покоління вивчали подвиги лише на уроках історії, а не з новин. Але поки ворог не зник, поки ми його не перемогли, ми маємо бути сильними, об’єднаними та свідомими.

Тому у цей день, я низько схиляю голову перед усіма героями – від козака до сучасного захисника, від повстанця до добровольця, від медсестри до волонтера. Перед усіма, хто зробив Українц такою, якою вона є – вільною, сильною, нескореною.

Герої не народжуються – вони формуються в час випробувань. І саме зараз, ХХІ столітті, Україна бачить, що її дух – незламний, її народ – героїчний, її майбутнє – в надійних руках.

Софія СТЕФАНИШИН, студентка ІV курсу факультету журналістики Київського НУБіП

(Новороздільський цвинтар, 23 травня 2025 року. Зустріч з полеглими Героями громади)

Схожі повідомлення

Пенсіонери Оксана і Василь Мельники почали черговий збір для 58-ї ОМБр, у складі якої понад 3 роки захищає Україну їхній син Олег: цього разу на авто для арти – карта № 5169335107872414

admin3

Успіх команди новороздільських юних дзюдоїстів!

admin3

Сьогодні передчасно залишила цей світ Таня ВИШНЕВСЬКА

admin3

До уваги батьків та юних футболістів!

admin3

Розпочинає роботу група проекту “Відкриваємо внутрішні ресурси!”

admin2

В ІІ турі обласної першості ФК “Новий Розділ” зіграє у гостях з ФК “Турбо” (Березів)

admin3