Про це йдеться у повідомленні Snizhana Zmicherovska Snizhana на власній Facebook – сторінці :
Щиро дякую адміністрації та директору другої школи нашого міста, за те, що підтримали мою ініціативу належного вшанування пам’яті воїна-героя Торбича Дмитра. Дякую вчителям, учням, класному керівнику, однокласникам, друзям і небайдужим людям. Особлива подяка-отцю Ростиславу, який провів воїна в останню путь з усіма належними почестями. Відбулася лінійка вшанування пам’яті Дмитра, було встановлено посмертне фото пам’яті героя у другій школі та було зібрано кошти для встановлення флагштоків з прапорами. Тепер могила нашого воїна виглядає належним чином, як і повинна виглядати могила героя! Ще хочу подякувати людині яка укультурила могилу та хлопцям , які встановили флагштоки І хочу додати наступні рядки, які були написані близькими людьми для Дмитра![]()
Завжди привітний Світлий Ангел
З дитинства знав, що значить Честь.
В тяжку хвилину для країни
Пішов на фронт, де ходить смерть.
Не раз він з нею грав у ловки
У лавах славних ЗСУ,
Адже братерство, сила, воля
Були притаманні йому.
Не день, не тиждень і не рік
Він янголом спускався в пекло.
І, як РИБАЛКА З РІКИ СТІКС,
Виловлював хоробрі серця.
Що пережив він у житті –
Ніхто не знає, окрім нього.
Здоров’я підвело його….
І чи його одного….
Так де ж здоров’я розгубив?
РИБАЛКА ТОЙ ІЗ РІЧКИ СТІКСА
Душі ворота відчинив.
Хоч вік малий, але ВЕЛИКЕ СЕРЦЕ!
Душа, скалічена війною,
Сховалась в тіло молоде.
Прикрившись відчаєм і болем,
Він добре знав куди іде….
Не йти не міг – він справжній воїн.
По териконах, як по лезу,
Він врятувати всіх хотів.
Душа пекла, а тіло мерзло.
Він все віддав – він добрий був.
Такому – прихилити б небо.
На жаль, помер. Лиш тіло тут,
Душа вже в легіоні неба.
В цей час сумний, важку годину
Спинись, народе, на хвилину
І в серці щиро помолись
За тих, що згинули колись.
Віддав життя …що ще цінніше???
За тебе й мене – за всіх нас…
Війна забрала в нього душу…
А як же ж тілу без душі?
Тепер нехай гудуть сирени,
Газети пишуть, плаче клас…
Він не по смерті став героєм,
Він жив героєм серед нас…
А бюрократію прокляту
Нехай змивають води рік.
І ВІЧНА СЛАВА, ЧЕСТЬ І ШАНА
РИБАЛЦІ НАД РІКОЮ СТІКС!
І нехай вітер пестить стяг
(не на Алеї він Героїв)
за віру й волю, за всіх нас.
НАВІКИ СЛАВА Й ЧЕСТЬ ГЕРОЮ!


