Ми їх знаємо – Лицарів-земляків, які віддали життя у смертельному герці з клятим нелюдом – окупантом. Я також декого знав особисто, а дехто з полеглих героїв – син або родич моїх приятелів і друзів, про інших чув від знайомих чи сусідів. а про тих, кого не знав, довідався з офіційних повідомлень у міській газеті та соціальних мережах. І перебуваючи минулої неділі на заході «Вкраїну затулили ви собою…», який на найвищому рівні підготував творчий колектив МБК «Молодість», містично відчував, що мене наче оточують тіні полеглих. Над їхніми головами сяяли німби, як на образах святих мучеників за віру…
Боже милий, їх так багато…Починаючи з Революції Гідності, і впродовж десяти років російсько-української війни тільки Новороздільська громада вже втратила 52 бійця за незалежність Вітчизни.
Отож у неділю, 25 лютого, понад тисяча мешканців міста і навколишніх теренів прибули на відкриття та освячення Місця пам’яті слави та вшанування полеглих лицарів – земляків, яке розпочалося о 16-й годині. Значно раніше сюди прилинули (сказати «прибули» якось язик не повертається) найближчі люди світлої пам’яті Воїнів – батьки, дружини, брати, сестри, діти, рідні та близькі, друзі та місцеві побратими по зброї. Вони вдивлялися у світлини своїх Героїв і запалювали свічечки, вклонялися і молилися аж поки не розпочався захід…
Цього дня тиха скорбота пройняла усіх присутніх. Бо ж і стела із світлинами полеглих Героїв Новороздільської громади, і їхні батьки та рідні зримо нагадували велелюддю, що мирне небо на наших теренах у далекому тилу, можливість жити і працювати, ростити дітей, планувати справи на досяжне майбутнє забезпечують саме наші воїни – захисники і захисниці, які, не шкодуючи життя, боронять рідну землю від російського напасника – агресора.
Стихають сумні мелодії і пісні – уродженець Нового Роздолу, Преосвященний Владика Стрийської Єпархії УГКЦ Богдан Манишин спільно із священнослужителями храмів Новороздільської громади відправляють поминальну панахиду. Лунко, розтинаючи тишу, яка оповила скорботну громаду, стукає до болю в грудях присутніх відлік секунд Хвилини мовчання за загиблими Героями.
Згодом із словом до присутніх звертається міський голова Ярина Яценко: «Щоразу, коли ми у скорботі зустрічаємо кортеж із полеглими Героями, коли ми проводжаємо їх у останню путь, ми зупиняємося на цьому місці навпроти Алеї Героїв, щоб віддати шану усьому Небесному воїнству, висловити співчуття і сказати добрі слова родині. Сьогодні, через два роки після повномасштабного вторгнення Росії, ми відкриваємо тут Місце пам’яті і слави та вшанування загиблих Героїв Новороздільської громади та Героїв Небесної Сотні, які віддали свої життя у війні, яка розпочалася у 2014 році. Я вірю в те, що наша боротьба з російськими загарбниками не буде марною, що ті п’ятдесят два Герої, на знак вшанування яких ми сьогодні відкриваємо на Алеї Героїв Стелу пам’яті з їхніми світлинами (портрети інших ще доробляються), загинули недаремно (до слова, 9 з них є кавалерами відзнаки Президента України – орденів «За мужність» ІІІ ступеня). Я вірю в те, що ті 800 хлопців з Новороздільської громади, які сьогодні стоять на передовій і відважно відбивають атаки оскаженілих російських варварів, разом із сотнями тисяч бойових побратимів – українців, здобудуть перемогу. Я вірою в те, що 14 наших хлопців – військовослужбовців, які на сьогодні вважаються безвісти відсутніми, віднайдуться і повернуться додому. Що Давид Магуник та Іван Охапський, які сьогодні перебувають у ворожому полоні, також повернуться додому.
І сьогодні кожен з нас має усвідомити, якою великою жертвою є чин наших полеглих воїнів, а тому своїми діями, вчинками і справами сприяти, в міру своїх можливостей, нашим захисникам, які стійко боронять Вітчизну на фронтах війни. Робити все, що може, і навіть більше, аби підтримати наших бійців.
Я схиляю голову перед кожним Воїном, які тут перед нами на портретах на Стелі загиблих Героїв нашої громади та Героїв Небесної Сотні, і тими, хто зі зброєю в руках б’ється з ворогом на війні. Слава Україні!»
«Героям слава!» – на одному подиху відповідають тисячі люду.
А згодом, коли ведучі заходу Ірина Михайлюк – Сагало та Олег Шиманський промовляють прізвища Воїнів, зображених на Стелі, смуток, біль і гордість за Лицарів світла, присутніх проймає дрож захоплення поклоніння подвигом Героїв та праведної ненависті до споконвічного підступного і безжального російського ворога…
Крає душу сумна мелодія «Плине кача…», возносить дух Славень «Ще не вмерла Україна, у серцях гартується сталь спротиву ворогам незнищенної української нації…
Прізвища Воїнів – Героїв, зображених на Стелі пам’яті, слави та вшанування:
Старший сержант АНДРІЙ МАРУНЧАК загинув 13 серпня 2014 року село Новосвітлівка, Луганської області – назавжди – 47
Молодший сержант АНДРІЙ ЧАРКАС, загинув 15 вересня 2014 року місто Дебальцеве, Донецької області – назавжди – 37
Старший солдат – ВІКТОР БУРКА, загинув 05 січня 2015 року місто Артемівськ, Донецької області – назавжди – 48
Капітан – ВОЛОДИМИР ТРУШ, загинув 31 жовтня 2015 року, місто Авдіївка Донецької області – назавжди – 38
Старший солдат – ВОЛОДИМИР БЕЗУШКО, загинув 30 грудня 2015 року село Козачий, Луганської області – назавжди – 43
Солдат – ВОЛОДИМИР ШЕЛУДЬКО, загинув 26 серпня 2016 року, село Широкине, Донецької області – назавжди – 30
Солдат – МИКОЛА ДЕДИШИН, загинув 31 жовтня 2016 року, село Верхньобогданівка, Луганської області – назавжди – 40
Молодщий сержант – МАР’ЯН КАПТОВАНЕЦ, загинув 22 листопада 2016 року, село Широкине, Донецької області – назавжди – 30
Молодший сержант – РОСТИСЛАВ ТРУХАНСЬКИЙ, помер 4 березня 2017 року, від отриманих поранень в обласній лікарні міста Дніпра – назавжди – 20
Солдат – ЄВГЕН ТОНЕНЬКОВ, загинув 25 грудня 2018 року, місто Сєвєродонецьк, Луганської області – назавжди – 28
Старший сержант – ВОЛОДИМИР МАРКЕВИЧ, загинув 22 березня 2019 року, село Новомихайлівка, Донецької області – назавжди – 48
Сержант – ВАЛЕРІЙ ГЕТМАНЧУК, помер 22 червня 2019 року внаслідок важкої хвороби – назавжди – 56
Заступник командира Української Добровольчої Армії 8-го окремого батальйону «Аратта» – АНДРІЙ ГЕРГЕРТ, помер 1 серпня 2020 року внаслідок важкої хвороби – назавжди – 42
Старший солдат – ВОЛОДИМИР БРАТЦІВ, загинув 3 березня 2022 року, село Андрійчикове, Миколаївської області – назавжди – 22
Старший солдат – РУСЛАН ЛЮКОВ, загинув 14 березня 2022 року, село Мощун, Київської області, назавжди – 47
Солдат ІВАН КУЧМИНДА, загинув 14 березня 2022 року, під час виконання службових обов’язків, урочище «Під Азимутом», Львівської області – назавжди – 43
Старший солдат – ОЛЕКСАНДР ПОЛОЖЕВИЧ, загинув 16 березня 2022 року, місто Попасна, Луганської області – НАЗАВЖДИ – 33
Старший лейтенант РОСТИСЛАВ БАЛЬЗАН, загинув 27 березня 2022 року село Новотошківка, Луганської області – назавжди – 22
Солдат – ВОЛОДИМИР ГРАДИЛЬ, загинув 26 березня 2022 року, місто Попасна, Луганської області – назавжди – 32
Молодший сержант – ЯРОСЛАВ ВЕНЧАК, загинув 3 квітня 2022 року, місто Попасна, Луганської області – назавжди – 51
Солдат – ОЛЕГ БОРИСОВСЬКИЙ, загинув 9 квітня 2022 року, село Новоселівка, Донецької області – назавжди – 24
Солдат – МАКСИМ ВАСИЛИШИН, загинув 18 червня 2022 року, село Вірнопілля Харківської області – назавжди – 18
Молодший сержант – БОГДАН КОЗАК, помер 9 липня 2022 року місто Баштанка, Миколаївської області – назавжди – 42
Солдат – ВОЛОДИМИР ШВЕД, загинув 21 липня 2022 року село Потьомкине, Херсонської області – назавжди – 29
Солдат – ТАРАС ПРОЦІВ, загинув 25 липня 2022 року, село Пречистівка, Донецької області – назавжди – 32
Солдат – ТАРАС МАЗЕПА, загинув 19 вересня 2022 року, село Новоселівка, Донецької області – назавжди – 42
Солдат ВОЛОДИМИР СТЕЦЬКО, загинув 30 вересня 2022 року, село Перемога, Миколаївської області – назавжди – 35
Солдат – АНДРІЙ МЕЛЬНИЧУК, загинув 14 жовтня 2022 року, місто Авдіївка, Донецйької області – назавжди – 38
Старший лейтенант – МИХАЙЛО НИКОЛИН, загинув 23 жовтня 2022 року, місто Соледар, Донецької області – назавжди – 26
Молодший сержант – ФЕДІР АЛЕКСЄЄВ, помер 20 листопада 2022 року від отриманих поранень, в Новороздільській міській лікарні – назавжди – 51
Солдат – ВАСИЛЬ ЛОПУШАНСЬКИЙ, загинув 18 грудня 2022 року, село Невське, Луганської області – назавжди – 30
Молодший сержант – ВАСИЛЬ СКОЛОЗДРА, загинув 24 грудня 2022 року, село Опитне, Донецької області, назавжди – 40
Старший солдат – ІВАН ДЗЮНИК, загинув 7 березня 2023 року, село Роздолівка, Донецької області – назавжди – 38
Старший солдат – МИКОЛА УМІНСЬКИЙ, помер 14 квітня 2023 року селище Глибока, Чернівецької області – назавжди – 46
Солдат – ІГОР МАКОГІН, загинув 24 травня 2023 року, село Лиман Перший, Харківської області – назавжди – 51
Солдат – ГЕННАДІЙ КУКІН, загинув 2 червня 2023 року, село Новоселівське, Луганської області – назавжди – 46
Молодший сержант – ІВАН СКОБЛІЙ, загинув 4 червня 2023 року, село Званівка, Донецької області – назавжди – 48
Солдат – РУСЛАН ВАЛЬСЬКИЙ. Загинув 23 червня 2023 року, село Берестове, Донецької області – назавжди – 28.
Солдат – ІВАН КРАСІВСЬКИЙ – Загинув 7 липня 2023 року, село Берестове Донецької області – назавжди – 36
Солдат – СТЕПАН КОСТУР, загинув 10 липня 2023 року, село Роботине, Запорізької області – назавжди – 49
Старший солдат – ДМИТРО БРАТИНА, помер 25 серпня 2023 року в наслідок отриманих поранень в селі Роботине, Запорізької області – назавжди – 23
Солдат – ІВАН НИКОЛИН, загинув 5 вересня 2023 року, село Мала Токмачка, Запорізької області – назавжди – 36
Молодший сержант – ВОЛОДИМИР САДОВИЙ, загинув 20 вересня 2023 року, селище Північне, Донецької області – назавжди – 48
Молодший сержант – ДМИТРО ПОЛЬОВИЙ, загинув 13 жовтня 2023 року, село Новопрокопівка, Запорізької області – назавжди – 44
Солдат – ДЕНИС ГАРБАЖ, загинув 14 жовтня 2023 року, місто Мар’їнка, Донецької області – назавжди – 24
Головний сержант – РУСЛАН ШУРПИК, загинув 13 вересня 2022 року, село Білогірка, Херсонської області – назавжди – 44
Солдат – ДМИТРО ШАТОХІН, загинув 8 грудня 2023 року, село Лиман Перший, Харківської області – назавжди – 48
Старший солдат – АНДРІЙ ЩЕРБАК, загинув 1 січня 2024 року, село Терни, Донецької області – назавжди – 36
Солдат – ОЛЕГ ОНУФРИК, загинув 25 січня 2024 року, місто Мар’їнка, Донецької області – назавжди – 31
Молодший сержант – ТАРАС ГУРСЬКИЙ, загинув 5 вересня 2023 року, село Невельське, Донецької області – назавжди – 56
Сержант – ДМИТРО ЩУР, помер 14 січня 2024 року внаслідок отриманих поранень, місто Здолбунів, Рівненської області – назавжди – 33
Солдат – МАКСИМ ХОМИН, загинув 21 березня 2023 року, село Богданівка, Донецької області – назавжди – 28
Підготував Іван БАСАРАБ
