«Струмок»
Побувати у березинського старости і оминути увагою дитячий садочок неможливо. По-перше, приміщення старости розташоване у приміщенні дитячої установи, по-друге – обов’язково звернете увагу не цей садочок.
Територія ДНЗ – це просто мистецький витвір. Клумби, вибагливо обсаджені квітами, кущиками і ялинками різних гатунків, різнобарвні павільйони, розфарбовані пеньочки, та ще й нова огорожа. Втім, «екскурсія» всередині дитячого садочку, проведена старостою Березини Галиною Затварніцкою і директором ДУ «Струмок» Лідією Говдун, взагалі приголомшила, у хорошому плані цього слова. Недарма ж до цього дитячого садочку ходять діти не лише з Березини і смт. Розділ, а й привозять з Крупська, Верина.
Дошкільну навчальну установу «Струмок» с. Березина відвідує на даний час 146 дітей, з яких у групах раннього віку (ясельні групи для 2-3-річних малят) – 25 дітей, у групах дошкільного віку – 121 дитина. І з них понад 40 дітей – з сусідніх сіл Крупське та Верина. І це вже свідчення визнання і популярності дошкільної установи.
Головне – це люди, мої «золоті працівники», як не раз наголошувала Лідія Богданівна, і відповідно, «золоті» керівники, які живуть своїм садочком та своєю громадою.
Лідія Говдун почала працювати у «Струмку» вихователем, згодом – практичний психолог, а з 2002 року – завідувач садочка.
Дитячий садочок ввели в експлуатацію у 1985-му (на той час тут було 12 груп). Були складні часи, коли опинилися на грані закриття. «Ми буквально ходили від хати до хати і просили приводити малят до садочку, – ділиться історією завідувачка. – У нас була сильна підготовча група і наші працівники так гарно підготували дітей до школи, що на наступний рік значно збільшилася їх кількість. Наразі маємо 6 груп».
А ще новий сучасний методичний педагогічний кабінет, де креативно працює вихователь-методист Ірина Яців. І читальня. І спортивний зал, що взагалі не притаманно дитячим дошкільним навчальним закладам. «Струмок» навіть взяв 1 місце в обласному конкурсі на кращий стан фізичного виховання серед сільських садочків – до конкурсу знімали ролики про заняття малечі і у спортзалі, і на території садочку.
Взагалі Лідія Богданівна настільки трепетно і віддано ставиться до свого «дітища» (де керує уже 19-й рік), що відчувається у кожному слові і ділі. Тут повсюди – результати дбайливої роботи керівника…. «Колективу!!! – наполегливо виправляє завідувачка. – У нас кожен працівник – незамінимий. І відповідальний. Треба щось робити, стаємо дружно і робимо. Нема такого: не буду, бо вже відробила, бо вже закінчився мій робочий день. Без відмовок. Активно долучається і влада, і громадськість, і батьки. Христина Марунчак, приміром, подарувала ялиночки та інші декоративні кущики – і вже всі разом вийшли облаштовувати клумби при вході. Багато долучився свого часу і депутат Львівської обласної ради Петро Марунчак, і попередній голова Миколаївської райдержадміністрації Тарас Зубрицький, за що щиро вдячна. Батьки також дуже дружні та активні у всіх починаннях, які плануються – ви би бачили, які родинні свята влаштовуємо у групах!» А ще спільні осінні та весняні толоки, виставки різноманітного характеру, шкода, що карантин вніс свої корективи.
Лідія Богданівна уміє і залучити, і уміло розпорядитися коштами для свого садочку.
Першими кроками було опалення. Стара котельня, зведена жеком, яка обігрівала садочок, школу і новий будинок, «не стягувала», тож платили багато, але мерзли. Тож у 2010-11 роках збудували нову котельню. По-перше, зменшилася протяжність труб, котрі, як мовиться, гріли землю. А в 2015 р. зробили ремонт теплопостачання в приміщенні: вивели труби наверх (вони були прокладені в стінах) і поставили радіатори, зробили розводку в приміщенні садочку. Заміна тепломережі садочку – мікропроєкт, який перший раз не вдалося «виграти», але наполегливість завідувачки взяла верх – і вже наступного року взялися до його реалізації. Наступний мікропроєкт – капітальний ремонт кухні (2018-19 рр). У 2020-му – дитячі майданчики на території садочку (і хоч був карантин, з роботами справилися вчасно). Лідія Говдун працює по девізу «все найкраще дітям», тож домагається майже всього задуманого, і щоразу, закінчивши один проєкт, уже пропонує другий. От і зараз уже має звіазулізований план на майбутнє: «ми вже розпочали роботу по участі в мікропроєкті облаштування спортивного майданчика і закінчення огорожі садочка, маємо кошторис». Тобто, як завжди, Лідія Богданівна у всеозброєнні…
Пройтися приміщенням «Струмка» – одне задоволення: усе нове, свіже, барвисте і веселе. Розмальовувала стіни, розповідає завідувачка, наша колишня вихованка, сама уже молода мама Іра Стеців.
У кожній кімнаті – сучасний ремонт. Чесно, далеко не в кожного, напевно, такі є вдома. Поміняна вся каналізаційна система. А «особливий мій пунктик», віджартовується Лідія Богданівна, це санвузли: «я завжди кажу, якщо театр починається з вішалки, то людська культура – з туалетів, як би це банально не звучало».
І дійсно, у кожній групі найперше починали з облаштування туалетів та роздаткових кімнат: обов’язково стіни викладені плиткою, нова сантехніка, умивальнички, душова кабінка, нові меблі (такі собі міні-кухонні гарнітури), та навіть рушнички і посуд – нові і привабливі. У кожній групі – бойлер, тож вода лише тепла.
Крім того, кожна група оформлена у своїй кольоровій гамі – в один тон підібрані і плитка на стінах, і меблі, і навіть картини та постіль. І повсюди Лідія Богданівна поіменно представляла і вихователів, і нянечок. «Це особливі люди, золоті просто», – говорила про кожного.
Музичний зал також вразив і розміром, і досконалим смаком, тут завжди весело та комфортно при допомозі музичного керівника Еліни Рим.
Медичний кабінет взагалі виглядає як цілий такий собі ФАП, тут слід зазначити та подякувати народному депутату Тарасу Батенко, який вперше балотувався до Верховної Ради та не пройшов, але слова дотримав та продовжив завершення ремонту. «Тарас Батенко – людина слова, він і зараз продовжує дбати про свій округ, за що йому велике дякую, – поспішає згадати усіх людей доброї волі, котрі доклалися до оновлення дииячої установи Л. Б. Говдун. – Перший рік роботи в Новороздільській громаді також плідний. Міська влада та відділ освіти підтримують наші пропозиції і як результат: проведений поточний ремонт частини огорожі, зроблений ремонт кімнати гігієни у групі «Колосок», на завершенні ремонт роздаткової кімнати групи «Вишеньки», а ще нові меблі та багато іншого». Тобто щойно появляються кошти – одразу їх в реалізацію. Адже ідей безліч, і не просто бажань – Лідія Богданівна наперед продумує, де, що, як і по чім, як мовиться. Все використовується сповна, оперативно і раціонально.
Туристичний клуб «Манівці»
Відомий фестиваль «НЕБУ-ХАЙ!» також став відомою фішкою Березини. Він цього літа був ювілейний, п’ятий, хоча попередні два роки не вдалося провести через карантинні обмеження.
За ці роки на порожньому колись березі Дністра біля водозаборів виросло «містечко» туристсько-спортивного клубу «Манівці» (це українська громадська організація зі штаб-квартирою у Львові, яка здійснює організацію туристичних заходів у напрямку активного відпочинку та працює за принципами соціального підприємництва. Один з лідерів у сфері екстремального туризму та спелеотуризму в Україні). Засновник та президент турклубу “Манівці”, виступаючий тренер, керівник секції спортивного туризму при Центрі творчості дітей та юнацтва Галичини Тарас Білошицький планує тут будувати спортивну школу.
Влітку тут уже проводяться різного роду спортивні заходи – сплави, туристичні походи, корпоративи, працюють дитячі табори. Наразі їх учасники мешкають у наметах, але на подвір’ї уже зауважили фундамент під майбутні гостьові будиночки для учасників таборів. Зведено кілька симпатичних альтанок, міні-скеледром для дітей, а на складі – безліч спортивного знаряддя плавзасобів: тут вам і каяки, і катамарани, сапи, чайки та надувні дараби, на різну кількість людей і на різний смак. «Ми одночасно можемо сплавляти по річці до 150 людей» – розповідає черговий на базі.
Навіть цієї похмурої осінньої пори двічі на тиждень тут проводяться тренування. І місцеві хлопчаки можуть долучатися.
Поряд з турклубом також облаштована територія колишньої «водокачки».
Березина, напевно, за один раз аж ніяк не продемонструвала нам усі свої цікавинки, але з її насиченим життям матимемо змогу знайомитися і надалі.
