Щось забагато незрозумілих слів та абревіатур як для одного речення? Втім, для освітян і загалом для суспільства інклюзія (від англ. inclusion — включення, залучення) уже цілком прийнятний процес – процес реального включення осіб з особливими потребами в активне суспільне життя, процес збільшення ступеня участі всіх громадян у соціумі.
ІРЦ ж, інклюзивно-ресурсний центр – це установа, що створена для надання підтримки родинам і дітям з особливими освітніми потребами.
Наш, Новороздільський ІРЦ у Львівській області створений одним з останніх, виявляється, адже в області таких центрів уже 32, а в сусідніх громадах – Миколаївській і Жидачівській, вони діють уже понад три роки.
Отож, ідемо знайомитися.
ІРЦ розташований за адресою – м. Новий Розділ, вул. Чорновола, 7, або у будівлі, де розташоване Управління соцзахисту, лише вхід інший – зі сторони НВК ім. В.Труша.
Ми прийшли якраз вчасно: працівники центру розпаковували щойно отримане корекційно-розвиткове обладнання – це свого роду розвиваючі ігри, кольорові і «звукові», з безліччю функцій та надзвичайно красиві на вигляд.
Дві кімнати уже обставлені меблями – також кольоровими, веселими, з книжками та іграшками на поличках. Розмову розпочинають із подяки міській владі, міському голові Я. Яценко за додатково виділені кошти на придбання меблів і обладнання (75 тис грн).
Перші запитання ставимо директору інклюзивно-ресурсного центру Новороздільської міської ради М.М. КОВАЛИК.
- Мар’яно Миколаївно, відколи створений наш міський ІРЦ?
- Офіційно – рішенням сесії Новороздільської міської ради від 25 березня 2021 р. Але конкурс на посаду директора відбувся у червні, через місяць – конкурс на посади педагогічних працівників ІРЦ, тож до роботи приступили практично на початку серпня. Чимало часу зайняло і організаційні моменти, адже щойно ми створилися, як Кабмін постановою від 21 липня вніс певні зміни у Положення про ІРЦ, довелося і нам затверджувати зміни до Статуту.
- Який статус вашого центру?
- Ми юридична особа, але не маємо бухгалтерії, тож нас централізовано обслуговує міський відділ освіти. Фінансуємося з державного бюджету по освітянській субвенції.
- І які основні завдання ІРЦ?
- Якщо коротко, то надаємо послуги дітям з особливими освітніми проблемами, від 2 до 18 років (згідно з останніми змінами, від раннього віку, але це нововведення почне діяти з нового року, бо ще не маємо ані методик, ані навчань не було), а саме: проведення комплексної оцінки розвитку дитини, надання психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових занять, надання консультацій батькам дітей з особливими освітніми потребами, та надання методичної допомоги педагогам.
Починаємо з комплексної оцінки розвитку дитини. Батьки подають заяву і реєструються у автоматизованій системі ІРЦ. Звісно, ми допомагаємо пройти цю «процедуру».
Проводимо вивчення дитини в кілька етапів, тоді складаємо комплексну оцінку розвитку дитини – це висновок з детальним описом, який має свій номер, дані про дитину, про її батьків, про обстеження фізичного, психічного, мовленнєвого розвитку, когнітивної і емоційної сфери, а на завершення – рекомендації, де ми визначаємо, чи має особливі освітні потреби дитина і прописуємо, за якою програмою, при потребі, має навчатися, тут і рекомендації для шкіл, які послуги мають надаватися цій дитині, скільки і які заняття має відвідувати у нашому центрі (якщо дитина дошкільного віку не організована, або навчається за індивідуальною формою у школі), чи якщо дитина навчається на інклюзивній формі навчання, то скільки годин відводиться на роботу корекційно-розвиткових занять, які проводяться згідно укладеного договору з відповідним фахівцем, а оплата праці проводиться з освітньої субвенції. - Завжди вважала, що такі висновки можуть надавати лише медики. Втім, справа дуже відповідальна і тонка, тож яким чином обстежуєте дітей і на якій основ надаєте рекомендації?
- Ми працюємо з дітьми, які мають порушення мовленнєвого характеру, зору чи слуху, психо-фізичного розвитку чи опорно-рухового апарату, з дітьми з аутичним спектром. Це не завжди є діти з інвалідністю чи з особливими потребами. Наприклад, затримка психічного розвитку – це не інвалідність, хіба в сукупності з іншою нозологією. Так, переважно батьки, коли зауважують якісь невідповідності у розвитку дитини, то насамперед звертаються до лікарів, які встановлюють діагноз, виписують медичні препарати. А далі що? От тоді і потрібно звертатися в ІРЦ. Ми діагностуємо, наскільки дитина може навчатися у школі на загальних підставах, а якщо не має такої можливості, то визначаємо, за якою програмою мала би вчитися (освітні програми є різні, і для тих, у кого затримка психічного розвитку, і для тих, у кого проблеми із слухом чи зором, інтелектуальні порушення, порушення опорно-рухового апарату, з тяжкими порушеннями мовлення). Наше завдання – адаптувати навчальну програму до дитини з особливими освітніми потребами.
До розмови долучаються працівники центру – практичний психолог Галина Богданівна Ратич і вчитель-логопед Ольга Михайлівна Камінська, які наочно демонструють методики і тести, по яких працюють з дітьми дошкільного і шкільного віку, як у ході розмови чи гри (адже переважно діти маленькі) проводять обстеження психологічного розвитку чи логопедичне, як визначають її розвиток відповідно до віку. Робота творча, зауважують працівники центру, адже потрібно знайти підхід до кожної дитини: ми не знаємо, чи їй сподобається, чи вона нам довірятиме і піде на контакт, тож завжди напоготові маємо кілька варіантів, як проводити роботу. І батькам показати, як правильно робити ту чи іншу вправу.
- То батьки є учасниками занять?
- Батьки – складова корекційного процесу, приводять дітей, можуть бути присутні на заняттях, на вивченні дитини для комплексної оцінки, – це свого роду команда супроводу. Взагалі, півгодини корекційної роботи є замало, тому вдома треба з дитиною також працювати і якщо батьки виконуватимуть вказівки, то й результат буде. Лише спільно – сім’я, батьки, садочок чи школа і заняття у нас дадуть відчутний результат.
- А загалом як батьки ставляться до вашої роботи?
- Наш висновок носить рекомендаційний характер. І вже справа батьків, як вони зреагують.
Тішимося, коли мама і тато хочуть допомогти дитині, приводять їх на заняття, прислухаються до наших порад. І таких є більше.
Але випадки бувають різні. Є батьки, що приходять з надуманими проблемами, хвилюються, чи немає якихось відхилень у їх дитини, і це добре, бо ж відповідально ставляться до батьківських обов’язків. Є такі, що приводять дітей, бо їх направили лікарі чи вихователі, але особливо не переймаються, мовляв, піде в школу-навчиться, тож пояснюємо, що з дитиною треба додатково займатися. Немає певної схеми розмови, до кожної мами, тата, бабусі треба, як і до дітей, окремий підхід, і не одна консультація й не одна година. Доводиться докладати чимало зусиль, крок за кроком переконувати, коли дитині потрібні корекційні заняття чи треба налагодити комунікацію всередині сім’ї, адже часто дитина не може дати раду своїм емоціям у непростих сімейних стосунках. З батьками іноді треба і більше працювати. - А коли сім’я, скажімо так, неблагонадійна, то хто ж приведе дитину в ІРЦ?
- Де не приводять батьки, то скеровують садочки, якщо в садочок не ходить, то в школі все одно побачать відхилення і скерують до нас. Знаєте, усвідомлення, що дитині потрібна допомога, приходить також не відразу, батькам доводиться пройти через відчай, розпач, а вже потім – прийняття або неприйняття ситуації: і тоді одні опускають руки, а інші налаштовані працювати і боротися за ту дитину, нехай і важко, і навіть вимагають задекларованих державою послуг. Хоча діти, які у нас займаються, навчаючись в загальному класі, з віком входять у норму і вже у старших класах не проявляється ніяких відхилень і вони виходять на загальний рівень. Якщо звісно, не було якихось відхилень.
- Скільки уже дітей займається у інклюзивно-ресурсному центрі?
- На обліку уже є 34 дитини, з усієї громади. І це ми тільки почали працювати. У дитячому садочку №5 «Голубок» є 4 логопедичні групи, усі діти, яких направляють туди, мають отримати у нас комплексну оцінку.
Крім того, у школах нашої громади 10 дітей на інклюзивному навчанні (коли дитину супроводжує асистент вчителя). І троє дітей хочуть йти на інклюзію в дитячий садочок. До наших завдань належить і моніторинг цих дітей, переглянути. Поцікавитися, чи програму прописали добре, як її виконують, можливо, програма залегка, або заважка і треба переглянути. - Ці корекційно-розвиткові заняття проводите групами чи індивідуально?
- Поки що є індивідуальні заняття з психологом і логопедом. З часом, коли краще познайомимося з дітьми, визначимося, кого можна об’єднати в групи.
- Але ж індивідуальні заняття потребують усамітнення… А тут лишень дві кімнати.
- Наразі у нас складено графік занять, щоб один одному не заважали.
Графік роботи ІРЦ, до речі, такий: понеділок – п’ятниця з 8:30 до 16:20, обід з 12:30 до 13:00, вихідні дні – субота, неділя. Телефон, за яким можна звертатися, –
063-45-04-823.
Щодо приміщень, то поряд є реабілітаційний центр для дітей з інвалідністю, яким плануємо також почергово користуватися.
Але ми вже маємо дітей на черзі на корекційно-розвиткові заняття. Тож подали пропозицію створити посаду ще одного логопеда, ще одного психолога і дефектолога. А також шукаємо тимчасову заміну реабілітолога, яка знаходиться в декретній відпустці.
Необхідні документи для
проведення комплексної оцінки
- документи, що посвідчують особу батьків (одного з батьків) або законних представників;
- свідоцтво про народження дитини;
- індивідуальна програма реабілітації дитини з інвалідністю (у разі інвалідності);
- форма первинної облікової документації № 112/0 “Історія розвитку дитини”, затвердженої МОЗ, у разі потреби – довідки від психіатра.
- особиста заява (для дітей віком від 16 до 18 років) щодо проведення комплексної оцінки, а також надання письмової згоди на обробку персональних даних дитини
У разі, коли дитина з особливими освітніми потребами здобуває дошкільну або загальну середню освіту, до заяви можуть додаватися:
- психолого-педагогічна характеристика дитини із зазначенням динаміки та якості засвоєння знань під час навчання, підготовлена відповідним педагогічним працівником та затверджена керівником відповідного закладу освіти;
- зошити з рідної мови, математики, результати навчальних досягнень (для дітей, які здобувають загальну середню освіту), малюнки;
- документи щодо додаткових обстежень дитини;
- копія протоколу засідання команди психолого-педагогічного супроводу дитини з особливими освітніми потребами із зазначенням потреби щодо продовження тривалості здобуття освіти.
