Передріздвяна позачергова 41-ша сесія Новороздільської міської ради розпочалася з приємної несподіванки – в зал засідань завітали новороздільські військовослужбовці, представники однієї з військових частин, щоб привітати і висловити вдячність Новороздільській громаді в особі міського голови Ярини Яценко за постійну підтримку і посильну допомогу військовослужбовцям: “за проявлену активну громадську позицію, турботу і всебічну волонтерську допомогу, за патріотизм і небайдужість, за тісну та плідну співпрацю з нашим військовим колективом загалом та за постійну допомогу нашому підрозділу. Завдяки вам наша армія стає сильнішою, а перемога – ближчою!”
Ми всі завдячуємо нашим військовим за можливість жити і працювати у відносно спокійних мовах. І долучаємося кожен як може – волонтерством, матеріальною допомогою, коштами, речами чи навіть щирою молитвою.
Військові ж своєю чергою щиро вдячні нам за всебічну підтримку.
Насправді такі щемні моменти не така вже й рідкість у Новороздільській міській раді, просто проходять такі вручення грамот і висловлення подяк у звичній робочій атмосфері і у прискореному часі воєнних реалій.Тож загалом і непомітно для загалу.
А у приймальній Новороздільської міської ради – непримітний стенд з такими от подяками – Ярині Яценко, Новороздільській міській раді, а загалом це вдячність Новороздільській громаді, яка долучається до допомоги і підтримки наших воїнів.
Приглядімося – тут подяки і від 100-ї окремої Волинської бригади ТРО, 103-ї окремої бригади сил терборони ЗСУ, від 8-го батальйону УДА “Аратта”, який часто називають новороздільським, від військового ліцею Національної академії сухопутних військ ім. гетьмана П. Сагайдачного, від численних військових частин, номери яких не вважаємо за потрібно озвучувати, від Музиківської сільської громади та Чорнобаївської громади на Херсонщині, від військових госпіталів міст Дніпро та Миколаїв (обласного), Львівського обласного госпіталю ветеранів війни та репресованих. Від військових частин, де служать новороздільці чи мешканці громади, або й не служать (хоча вони є всюди). За допомогу коштами, бюджетними чи організовані збором, речами, за волонтерську допомогу чи медикаменти.
А скільки таких усних подяк у ході живого спілкування чи навіть коротких слів вдячності навіть у телефонних розмовах, не зафіксованих на паперових грамотах! Це наша головна потреба – допомагати і підтримувати наших воїнів-захисників.
До речі, серед грамот-подяк – і непримітний витяг з наказу командувача ПС ЗСУ – “За активну громадську позицію, патріотизм та вагому підтримку військових частин і підрозділів Повітряних Сил Збройних Сил України наказую нагородити памятним нагрудним знаком “За сприяння Повітряним Силам Збройних Сил України” голову Новороздільської міської ради Ярину Яценко”.
Ніколи, до речі, ні міський голова, ні міськарада не фігурують такими нагородаим. Бо ж це – потреба часу і обов’язок кожного українця. Так, добро робиться тихо. І так, добро має бути визнане та віддячене.
Найшвидшої нам усім Перемоги! І слава ЗСУ!
