Саме такий ліричний мотив навіяла романтична скульптурна композиція, яку сьогодні о 13.00 год. побачив на території міської лікарні, коли вже періщив несамовитий дощ. Отож вирішив чимшвидше зазнимкувати «для історії» витвір мистецтва, поки колючі краплі не підточили зимову снігову пару.
До речі, зустрівши неподалік давнього приятеля заступника головлікаря міської лікарні з економічних питань Івана Формуса, запитав, коли і хто «зліпив» такі гарні фігури, адже на «творчість» треба було затратити чимало часу і зусиль. Відповідь Івана Сидоровича дещо навіть здивувала, оскільки він сказав, що у четвер пополудні цієї композиції ще не було, а побачили красиву снігову пару тільки у п’ятницю вранці.
Подумалося: невже творили у темряві, при світлі ліхтаря на стовпі? Хтозна? Достеменно це знає тільки автор, а найпевніше, група осіб, які творили снігові скульптури.
Отож із захопленням скажу їм дещо старомодну фразу: схиляю перед вами капелюха. Ви – молодці!
…Рівно через годину, о 14. 00 год., коли повертався у місто з Берездівець, вирішив ще раз помилуватися зимовою сніговою парою. Та ба! Дощ вже зруйнував «кавалера», скинувши його з лави. Натомість «дама» нікуди не пішла, вирішивши до кінця бути із своїм обранцем…
Іван БАСАРАБ
