Герою вкраїнський! Ти янголом линув у небо,
До вічного раю, бо пекло пройшов на землі,
Летиш, залишаючи спогади світлі про себе,
І душу твою забирають увись журавлі…
24 березня Берездівці і вся Новороздільська громада проводжали в останню путь воїна Степана Шарана.
30 років – це розквіт сил, життя тільки починає набирати обертів, та, на жаль, проклята війна вносить свої плани у життя тисяч молодих захисників і захисниць.
Народився Степан 2 травня 1995 р. у с. Берездівці. Навчався в Новороздільській школі №3, згодом – у професійному ліцеї №6. Шліфував отриманий фах на «заробітчанських хлібах» у Чехії.
Степан був з тих безвідмовних і щирих добряків. Він завжди був веселий і усміхнений. Але його життєвий шлях був непростим.
Став на захист України. Служив у 503-му окремому батальйоні морської піхоти. Був на навчаннях в Словенії та Німеччині. «Бачиш – стріляй» – такий напис на прапорі залишив воїн землякам, відвідуючи волонтерську громадську організацію «Фенікс» – отож, бойовий дух панував в серці захисника.
Героїчні 36 днів «на нулю», без зв’язку спричинилися до заслуженого визнання – нагородження статусом учасника бойових дій і почесним нагрудним знаком головнокомандувача ЗСУ «Золотий хрест», врученням «голубого берета» морського піхотинця, але дещо надломили психіку воїна. Після лікування в госпіталі в Стрию повернувся додому. Проте здоров’я таки підводило. Себе захистити від життєвих труднощів не зміг…. Степан помер у лікарні.
Похоронили воїна у рідних Берездівцях.
У Степана залишилися мама Марія і брат Олег, який нині захищає східні рубежі країни на Запорізькому напрямку.
Приносимо щирі співчуття матері та рідним. Нехай Господь прийме душу воїна Степана в царство небесне.
