В кожен другий четвер місяця в Храмі Різдва Богородиці УГКЦ нашого міста по завершенні службових відправ в катехитичному класі стають в коло чоловіки. На молитву.
Заради чого? Заради молитви за Україну.
В своїх молитвах вони вдивляються в обличчя Бога – співчутливе й милосерднее, уже з терновим царським вінцем на чолі та кривавими краплинами в ньому.
В своїх молитвах вони вдивляються в обличчя війни – жорстоке й боллюче. В свої молитвах вони просять про Мир, про завершення війни.
Не закликають до слабкості. Вірять в Непереможність воїна – захисника. Саме так – Непереможність з великої літери.
Їхня молитва – це молитва Любові. Любові, яка і завершить цю страшну війну.
І ім’я цієї любові – Бог.
На моє глибоке переконання це мужнє чоловіче коло на молитві за Україну робить надзвичайно вагомий внесок в оборону Держави. Як воїни Світла.
Очолює молитву священник УГКЦ о. Іван РИБКО, який не потребує моїх представлень. А ось про коло чоловіків в молитві може скласти своє уявлення та виявити солідарність кожен, хто прийде на молитву за Україну…
Володимир КУКУРУЗА
(фото із Facebook)
