На днях – День Героїв, запроваджений у 1941 році Організацією українських націоналістів (ОУН). Травень обрано тому, що цього місяця загинули видатні лідери українського визвольного руху — Євген Коновалець (23 травня) та Симон Петлюра (25 травня). Після здобуття Україною незалежності свято почало відкрито відзначатися з 1992 року. Це щорічне українське свято відзначається 23 травня. Воно не є офіційним державним вихідним, але має глибоке історичне значення – цей день є символом вшанування пам’яті всіх українців, які присвятили своє життя боротьбі за свободу, соборність та незалежність України — від лицарів Київської Русі та козаків до Героїв сьогодення.
Героїв сьогодення пошановуємо щоденно – пам’яттю, молитвою, нагородами.
«У квітні прийшла нагорода сину, – повідомила громадськість Ольга Швед, мама полеглого Героя Володимира Шведа, – на жаль, посмертно. Орден «За мужність» III ступеня. Вже друга нагорода. Ми з чоловіком продовжуємо його боротьбу. Ніякі нагороди не замінять нам сина, але його коротке життя було віддане за нову, сильну, мирну Україну. Слава Україні і нашим славним ЗСУ. Вічна і світла пам’ять всім, хто віддав життя, щоб ми жили без воєн, у мирі і процвітанні».
Новороздільчанин Володимир Швед пішов захищати Україну у перші місяці війни і загинув 21 липня 2022 на околицях смт. Великопілля Херсонської області у віці 29 років. Єдина дитина в сім’ї. Низький уклін батькам за Героя і за силу продовжувати його боротьбу за визволення України – постійним волонтерством, щирою молитвою і справжнім українським наставництвом.


Орденом «За мужність» III ступеня, також, на жаль, посмертно, нагороджено Мирослава Лівого, уродженця с. Підгірці, загинув 10 січня 2025 року, мужньо виконавши свій військовий обов’язок в районі населеного пункту Вовчанськ Чугуївського району Харківської області.

Роман Трухим із 22 років подружнього життя 11 років захищав Україну від рашистів. Бойовий шлях Романа Трухима розпочався у 2014-му, коли він добровольцем пішов захищати Вітчизну у складі 24-ї механізованої окремої бригади ім. Короля Данила. Пройшов пекло Іловайська та інші гарячі точки. А 12 травня 2025 року, давши останній бій клятому ворогу, своїм вчинком врятувавши життя шістьох побратимів з батальйону 128-ї окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади, полинув у Засвіти до Небесного Воїнства… Ще одна нагорода прийшла мужньому воїну – орден «За мужність» III ступеня.



Честь і слава, відважні Воїни, Лицарі високого духу і обов’язку!
Віра ВЛАСЮК