Цим несподіваним щедрим подарунком були приємно подивовані, та що там казати, просто шоковані всі – і мама Марія, до речі, свого часу активна учасниця громадської організації «Фенікс», і весь колектив волонтерської спільноти, і лише Лук’янчик, «герой» події, щиро радіючи подарунку, тримався по-чоловічому виважено і уже планував свої подальші дії: знову малювати кольорові привіти нашим захисникам, навчитися досконало володіти новим телефоном, зустрітися з воїном, від якого отримав такий щедрий дарунок, і , звісно, дочекатися чимпошвидше з перемогою тата, який також захищає Україну на східних рубежах.
Волонтерська організація «Фенікс» з с. Берездівці активно опікується воїнами-земляками (а з двох сіл – Берездівці і Гранки-Кути – нині воює 70 захисників, не говорячи вже про загиблих за ці роки, і тих, хто у полоні чи офіційно вважається зниклим безвісти) з початку повномасштабного вторгнення: і дістають, купують, передають харчі, одяг, спорядження, плетуть сітки, організовують ярмарки, неодмінно висилають усім посилочки на великодні та різдвяні свята, словом, спектр роботи великий і різноманітний. І як додаток до кожної передачі – дитячі малюнки чи поробки з побажаннями і словами підтримки та вдячності, які їм передають діти з округи – зі шкіл сіл Гранки-Кути та Горішнє.
І от неймовірний випадок. Захисник Олег з Берездівець, котрий за півроку служби перебував у найгарячіших точках фронту на сході, після складної воєнної вилазки засвідчив дівчатам, що його оберегом став дитячий малюнок, отриманий з посилкою на Великдень: завжди носить його біля серця, як талісман. Попросив знайти автора. Дівчата, звісно ж, постаралися – і на невиразному фото з телефона «вичитали» прізвище автора малюнка-оберега (адже учителька заздалегідь попідписувала школярські кольорові вітання) – ним виявився першокласник Гранки-Кутівської школи Лук’ян Іваницький. Малював сам, натхненно і захоплююче, хоча іноді звертався за допомогою і до старшої сестри. Наступною несподіванкою став візит побратима воїна Олега, також мешканця Берездівець, який на його прохання за переслані кошти придбав сучасний телефон із зарядним та повербанком, приніс дівчатам в ГО «Фенікс» і попросив передати Лук’яну.
І тут мова не лише про щедрість та уважність, а й про велику людську доброту і підтримку: дитячі слова щирої підтримки стали оберегом для воїна-захисника, натомість щедрий дарунок Олега став для хлопчика прикладом справжнього Захисника, з великим благородним серцем і думкою про майбуття рідної країни, яку захищають власним життям.
Фото на згадку – з дружньою волонтерською спільнотою «Фенікс». Наступною буде фото зустрічі двох Лицарів Світла – воїна Олега і маленького українця Лук’яна.
