5 грудня 2022 року.
Цьогорічна лауреатка Премії польського письменника і перекладача Станіслава Вінценза відома військовослужбовиця, парамедикиня, волонтерка та доброволиця; командирка підрозділу «Янголи Тайри» та евакуаційного відділення 61-го війського мобільного госпіталю (2018—2020); дизайнерка, президентка федерації айкідо «Мутокукай-Україна» (це ще неповний перелік з Вікіпедії про легендарну українку) у публікації в розділі “Блоги” інтернет – видання “Цензор.НЕТ”: https://censor.net/ua/b3384995 роздумує про сьогодення, про звірства російських нелюдів та наголошує, чому авторитетну відзнаку присвятила знаному дитячому письменнику з Ізюму Володимиру Вакуленку, якого закатували чорти в людській подобі.
У неділю, 4 грудня, я отримала Премією імені польського письменника, перекладача Станіслава Вінценза “За гуманістичне служіння та внесок у розвиток регіонів” на Форумі Via Carpatia. І присвятила її Володимиру Вакуленку — дитячому письменнику і поету, якого вбили російські окупанти.
Я не думаю, що я достойна цієї великої премії. Моя боротьба, це клопітка праця і випробування для перемоги України, а не відзнак і премій. Але я це приймаю як велику честь і присвячую її Володимиру Вакуленку і всім діячам культури, які були замордовані і вбиті московськими окупантами.
Ми можемо подивитися, що роблять окупанти, коли заходять у село чи місто: вони винищують усі пам’ятки культури, музеї, книги, а що найгірше — вбивають наших представників культури. Одним із таких є дитячий письменник і поет Володимир Вакуленко. Його талант оцінили численними літературними преміями, але це не аргумент для московських звірів. Вони нищать, вбивають і катують таких великих персон.
Вакуленко зник в березня у селі Капитолівка, що поблизу Ізюма. Його викрали окупанти, а спочатку катували і допитували. Він загинув, як тисячі ще не відомих нам. Могила №319 — там знайшли його документи і тіло. Мені вже не страшно про це думати. Страшно, що це може продовжитися.
Служу Українському Народу і нашій Батьківщині, щоб таких звірств не було, а кривдники отримали своє покарання. Премія Вінценза вчергове відзначає вдячність суспільства за мою працю. Разом до перемоги, друзі!
Юлія ПАЄВСЬКА (Тайра)