При вході на подвір’я Березинської школи – білокорі берізки, як символ Березини, адже саме від цих дерев і походить назва села. На стіні – меморіальна дошка пам’яті новітнього Героя Андрія Марунчака, який тут навчався і ім’я якого носить його рідна школа та вулиця поряд, на якій він виріс.
Розмова з новим директором (втім, Я.Й. Дзюрах директором працює лише рік, але понад 20 років пропрацював на посаді заступника з виховної роботи, тож роботу знає, як мовиться, зсередини) і його заступниками – Ольгою Володимирівною Свідрик та Соломією Олегівною Курах) тривала не одну годину – школа наступного року відзначатиме … 125-річчя (хоча по деяких даних існує вона уже 178 років, з 1844-го), та й досягнення «сільської» школи, виявляється, нічим не поступаються іншим навчальним закладам у містах. Навпаки, приємно тішило відчуття такої дружньої, родинної, домашньої атмосфери, адже тут директор і вчителі знають усіх учнів поіменно, та й загалом, село – це велика родина, сімейна, дружня. А Березинська школа попри свою освітянську місію є ще і культурно-духовним центром села. Школа поєднувала освіту, культуру, виховання молоді, де відбуваються усі важливі події – свята, концерти, танці, зустрічі, сільські збори, вибори, неперевершені Березинські фестини із красивим та смачним конкурсом пляцків (останнє святкування уже перенесли у нововідкритий Молодіжний Центр).
Мешканець села Березина Дмитрів Василь Володимирович написав пісню про свою маленьку Батьківщину у 1998 році. Гімн Березини, який і дотепер виконують на сільських та шкільних заходах, на Березинських фестинах і на футбольних матчах.
На лівому боці Дністра
Розкинулось пишне роздолля.
Це наша Вкраїнська земля,
де ми народились з тобою.
І де б я у світі не був,
Село я своє не залишу.
В Березині спокій знайду
І серце своє я тут лишу
Приспів :
На Березині ти, друже, родився.
На Березині ти, друже, живеш.
І куди б ти у світ не подався,
Та другого такого села
не знайдеш.
Більш ніде так не пахнуть квіти,
Як у нас на Березині.
Більш ніде так не вміють
кохати,
Як у нас на Березині.
Хоч єдина у нас Україна,
Батьківщина у кожного своя,
Будь душею і серцем ти вільна,
Моє рідне село – моя Березина.
Нехай осінь тебе озолотить
Моє рідне село, дороге,
А весна хай тобі дасть
казковість,
Білий сніг хай зима принесе.
У духмяному запаху літа
Моя радість і моя краса.
Будь душею і серцем ти вільна,
Моє рідне село – моя Березина.
Приспів
Село Березина є невід’ємною частиною великої України. Воно має давні традиції і мешканців, котрі примножують його славу. А школа є невід’ємною частиною села.
Щодо походження назви села Березина, то побутує легенда, що під час нападів монголо-татарських орд на Україну, зокрема, на Карпати у 1240 роках, втікачі з гір зупинилися біля березового гаю над Дністром і заснували село, яке і назвали Березиною. За переказами, засновника села називали Зайшлий, тобто той, який прийшов, забрів у ці краї. Дотепер в Березині люди мають прізвище Зайшлий.
Перша письмова згадка про село датується 1439 роком, коли воно належало Добеславу Кривському.
У 1844 році в с. Березина було засновано філійну школу (на місці нинішньої школи), яку в 1875 році реорганізовано у початкову самостійну. З 1897 року, коли було збудовано новий будинок, що стоїть і дотепер, школа діяла як дворічна з українською мовою навчання. У 1949 році, за часів радянської влади, школу реорганізовано на семирічну, а в 1961 році реорганізовано на восьмирічну. Приміщення, звісно, добудували.
«Пригадую школу, якою вона була, коли я прийшов – це велика різниця. У класах п’єци, підлоги фарбовані, старі дошки. Зараз у нас і плитка викладена, і вікна сучасні», – доповнює давню історію директор школи Ярослав Йосипович Дзюрах.
Директором він став зовсім недавно (у липні 2021 року), але прийшов до школи 20-річним учителем музики 1 жовтня 1997 року, а з 2001 працював заступником директора. І хоч мешкає в Миколаєві, давно став березинчанином, знає все про село, гордиться його мешканцями, його традиціями і пишається рідною школою.
«Як лише отримав призначення на посаду директора, задумався, з чого маю почати. В загальному я розумію і знаю систему роботи зсередини, але ж вчитися потрібно, бо багато нового та й виклики часу особливі. Дякую усім, до кого звертався, і до директорів новороздільських шкіл, і в міський відділ освіти, бо підтримували порадами і підказками. Кожен керівник – це менеджер, який має своє бачення, ставить перед собою пріоритетні завдання і до яких йдуть всім колективом. Маю багато ідей, але, на жаль, війна дещо призупинила наші плани. Зараз на першому плані захистити свою державу, отримати Перемогу. Тішуся, що вдалося зберегти середню школу. Першочергове моє завдання -підвищення якості освіти, створення безпечного освітнього середовища, постійне професійне зростання педагогів, ефективне управління закладом освіти, всебічний розвиток особистості. Як керівник, вважаю, маю бути натхненником для всіх, забезпечити комфортний мікроклімат. Дуже важливо – колектив однодумців. Колектив Березинської школи дуже хороший, злагоджений. Кожен вчитель, вважаю, має вчитися протягом життя, адже сучасний світ ставить нові вимоги. І наші педагоги усі сумлінні учні. З ними приємно працювати. І відповідно досягати результатів. Тісна співпраця усіх учасників освітнього процесу – діти, батьки, вчителі, влада, церква – допомагають у досягненні задуманого. Та й Березина – село патріотичне, національних дух живе ньому», – розпочав розмову Ярослав Йосипович.
Оскільки Березина входила в склад Роздільської сільської ради, то в радянські часи це була Роздільська 8-річна школа, а з 1991-го – Березинська 10-річна. З вересня 1991 року після проголошення Акту про Незалежність України з допомогою депутата Верховної Ради, тодішнього начальника обласного відділу освіти п. Ірини Калинець, школу було реформовано на середню. У 2015 р. школу перейменовано на Березинську ЗОШ І-ІІІ ст. ім. А. Марунчака. У 2020 р. Березина приєдналася до Новороздільської громади. І рішенням №1280 від 18.08.2022 р. школу перейменовано в Березинський заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів імені А. Марунчака. Пам’ятний знак Андрію, відкритий у 2015 р., стоїть біля школи, на початку вулиці його імені.
Перед школою встановлений пам’ятник Іванові Франкові – 13 жовтня 1996 року в переддень храмового свята Березини, Покрови Пресвятої Богородиці його встановили на подвір’ї школи на кошти громади і навколишніх підприємств.
У Березинській школі навчається 211 учнів. Зважаючи на сьогоднішню ситуацію, коли багато людей виїхали за кордон, це багато. Сприяє цьому, вважає директор, добре географічне розташування села, де будь-куди зручно і швидко можна добратися – Львів, Жидачів, Стрий, Новий Розділ. Та й село молодіє, тобто молодь залишається, створює сім’ї, будується. У старших класах не менше 17 учнів, як передбачено відповідним рішенням, навчаються діти і з Крупська та інших навколишніх сіл. У перший клас цього року набрали 21 учня.
Освітній процес забезпечують 25 вчителів, із них – спеціаліст «вищої кваліфікаційної категорії» – 9 осіб, спеціаліст «І кваліфікаційної категорії» – 11, спеціаліст «ІІ кваліфікаційної категорії» – 3, спеціаліст «вищого тарифного розряду» – 2, звання «старший вчитель» мають 2 педагоги, практичний психолог – 1, логопед, який проводить корекційно-розвиткові заняття – 1. У школі є 3 учнів з особливим освітніми потребами, яким забезпечено інклюзивне навчання в 3, 7 і 8 класах. Техперсонал – 8 чоловік. Працює в школі і медсестра.
Директори, які працювали в с. Березина протягом останніх 100 років (не всіх навіть імена збереглися у пам’яті). Дані взято із книга дослідника рідного краю Василя Свідрика «Березина в документах і переказах».
1921 р.- Корецька, 1934 р.- Сметанкова, 1939 р.- Бляткевич, 1939 р.- Якубова, 1943 р.- Слівова Христина Михайлівна, 1949 р.- Фляга Олексій Петрович, 1956 р.- Люкова Віра Василівна (прабабуся новітнього героя Руслана Люкова), 1962 р.- Гонтарук Тимофій Петрович, 1963 р. – Мороз Прокіп Тихонович, 1978 р. – Гладій Богдан Олексійович, 1982 р. – Кучма Наталія Романівна (зараз вчителює у Роздільській школі), 1990 р. – Березюк Мирон Теодорович (заступники О.М. Кунець і Г.П. Мелешко). З 01.07.2021 р. директором школи став Дзюрах Ярослав Йосипович.
Матеріально-технічна база Березинського ЗЗСО І-ІІІ ступенів ім. А. Марунчака доволі сучасна і «багата», як для сільської школи: тут створено необхідні умови для організації освітньої діяльності. У школі є комп’ютерний клас – 13 комп‘ютерів, 3 інтерактивні дошки, мультимедійні проектори – 4 шт., мультимедійний телевізор – 1 шт., ноутбуки – 22 шт. (практично всі вчителі забезпечені), планшети для учнів – 21 шт., створено новий кабінет біології – нові меблі, інтерактивна дошка, сучасне світле приміщення з новим наочним обладнанням і улюбленим школярами «скелетом Кузею».
Багато зроблено і по господарській частині. «Чимало змін відбулося саме при директорові М.Д. Березюку, який понад 30 років очолював навчальний заклад, тож учитися мав у кого», – зауважив Я.Й. Дзюрах. Багато допоміг рідному селу і екс-голова Миколаївської районної ради Тарас Зубрицький, зокрема, у 2017 р. започаткував знамениті Березинські фестини, домігся встановлення майданчика із штучним покриттям, де учні займаються на уроках фізкультури, коли тепло, та на футбольних секціях і де тренується футбольна Березинська команда, і побудови культурно-просвітницького центру.
У 2004-2005 рр. побудована нова система опалення і котельня (до того було пічне опалення).
У школі всі вікна замінено на енергозберігаючі. З 2015 року школа бере участь в обласному конкурсі мікропроєктів з метою покращення матеріально-технічної бази. Так, встановлено тренажерний майданчик у 2017 р., замінено передню частину паркана (на кований) і встановлено бруківку довкола школи у 2018 р., замінено покрівлю школи з шифера на металопрофіль і вхідні двері. У вересні 2020 р. проведено капітальний ремонт спортзалу (замінено підлогу, стелю, стіни перемальовані). Вже у 2021 році замінено 2 електролічильники на нові, закуплено енергозберігаючі лампочки, зроблено нове приміщення для бібліотеки і укриття для учнів та вчителів школи.
Так, ще багато планів у керівництва школи – обладнати кабінети природничого циклу (фізики, хімії, географії) і математичного класу, оновити кабінети української мови та літератури, історії, іноземної мови, треба замінити підлогу у двох класах, відремонтувати коридори, замінити двері у класах. «Для вирішення вище перелічених завдань вбачаю за необхідність брати участь у різних проектах обласного, регіонального розвитку, співпрацювати з батьками, меценатами для успішної реалізації цих завдань, – наголошує Ярослав Йосипович. – Звісно, цього року зосередилися лише на поточному ремонті і облаштуванні укриття, бо на часі. Бо найголовніше сьогодні – Перемога».
У школі часто проводить уроки працівник Новороздільської пожежно-рятувальної частини Юрій Благута, для учнів та вчителів, по мінній безпеці, по евакуації під час тривог, по техніці безпеки тощо.
У школі діти пільгових категорій ( 46 школярів) забезпечені харчуванням, для старших класів працює буфет. Багато років підприємець Криць Любов Володимирівна, відколи запровадили харчування в школах, забезпечує харчуванням школярів. У школі є міні-їдальня, або роздатковий пункт, а готують у кафе «Золоте кільце».
Активно працює учнівський парламент: школярі з ентузіазмом пропонують проєкти, реалізовують їх, організовують для старшокласників перегляд історичних фільмів, для молодших учнів – квести «Весела математика», «Цікавинки із життя», «Весела перерва» та ін. Вікторія Калита, президент школи, активна дієва школярка. У жовтні в школі проводили благодійну акцію «Смілива гривня», яку ініціював НБУ та Міністерство освіти, де зібрали копійками 1055 грн. Ліплення вареників, випікання млинців, плетіння сіток – волонтерство стало невід’ємною частиною життя села і школи в тому числі. У вересні проводили благодійний ярмарок – зібрані кошти скеровано на рахунок волонтерського центру Puzzle, який збирає на автомобіль для 80 десантно-штурмової бригади, 2 батальйону, де служить учитель історії Березинської школи.
Затварницький Андрій Петрович був учасником АТО у 2017 р. І вже у перший день повномасштабного вторгнення був у воєнкоматі, куди його викликали ще 23 лютого. Він активно співпрацював з туристичним клубом «Манівці», взагалі, цікавиться альпінізмом, активним відпочинком, походами в гори. У 2017 р. команда Березинської школи під його керівництвом вперше побувала на національно-патріотичній грі «Джура» (Сокіл), а вже наступного року – у 2018-му посіла 2 місце в районному етапі.
Особливістю Березинської школи є … пісня і музика. «Ой у лузі червона калина», яка зараз стала популярна, у нас звучала на всіх сільських і шкільних заходах, ні одне свято не проходило без цієї пісні», – зауважує директор, музикант, учитель музики. Учителі також співають, багато, і в церковному хорі. Гімн Березини, приміром, співали і Тарас Зубрицький, і староста села Галина Затварніцка. Свого часу, у 2007 році, дует братів Дзюрах – Ярослав та Ігор (Ігор Йосипович – директор Миколаївської школи №2) посіли 1 місце на обласному конкурсі «Співоча освітянська родина». У 2013 р. учителі музичної культури шкіл Миколаївського району (у складі був і Я. Й. Дзюрах) посіли 1 місце на обласному конкурсі стрілецької пісні. У школі працюють гуртки «Вокальний» (2-4 кл.), вокальний «Калина» (5-6 кл.), «Юні мовознавці» (6-8 класи).
Особливою гордістю школи є і юні спортсмени. Учитель фізичної культури Михайло Адамович Регусевич натхненно перераховує перемоги: команда дівчат зайняла 2 місце в районних змаганнях з легкоатлетичного чотириборства, 1 місце з настільного тенісу (9 клас і молодші). Переможець тенісного турніру Сергій Красій був учасником і обласних змагань. Футбол – це особлива сторінка березинських юнаків. Футбольна шкільна команда посіла 1 місце в груповому турнірі з міні-футболу, 3 місце в першості Миколаївської ДЮСШ з футболу «Золота осінь» серед учнів 2011 р.н. і молодші, 1 місце у футбольному турнірі «Кубок Розділля». Руслан Лютий і Вадим Камінський – переможці Всеукраїнського турніру з футболу. Вадим Камінський визнаний і кращим гравцем турніру на Кубок Баля у 2021 р., Максим Марунчак – кращим гравцем цього ж турніру у 2022 р.
Навчалися у Березинській школі і відомі футболісти з Крупська – два брати Качмар (один з них староста села нині), які розвивають футбол у рідному селі, Ігор Дедишин, нині генеральний директор ФК «Рух» (Львів).
Учитель фізкультури М. А. Регусевич започаткував щорічний футбольний турнір учні-вчителі. Участь у ньому брали всі – від директора до завгоспа, підкріплювали команду випускники школи. А виграють, відповідають на запитання, бувало різно – і учні, і вчителі.
А ще, як зауважила молодий заступник, найперше її вразило, коли прийшла працювати до Березинської школи, як учні гуртом збиралися на Хресну дорогу. Християнське виховання у пошані в селі та школі. Отець Петро Курпіта взагалі є неодмінним членом шкільної родини, адже всі важливі віхи життя школи не обходяться без його благословення. З приємністю згадують вчителі Владику Тараса Сеньківа, який під час відвідин школи зауважив, що відчув тут особливу атмосферу.
«Наша школа – це своєрідний оберіг, рідний дім, теплий вогник для дітей і дорослих. Визначальним фактором у навчанні та вихованні підростаючого покоління є орієнтація на життєві пріоритети дітей, підтримка життєвого оптимізму, розвиток самостійності, формування загальнолюдських цінностей, соціалізація особистості, плекання творчості, допитливості школярів, які в майбутньому готові до свідомого життєвого вибору, вибору улюбленої професії, самореалізації, трудової діяльності та громадянської позиції.
Наш педагогічний колектив систематично працює над вдосконаленням фахової майстерності, підвищенням свого професійного рівня, має свободу творчості, щоб іти в ногу з часом. Цікаво організовано роботу завдяки таким інтерактивним формам, як аукціони, ділові ігри, тренінги, естафети, майстер-класи. Чільне місце у роботі вчителів займає презентація учнівських робіт, На уроках вчителі використовують інноваційні новітні технології, проводять нестандартні уроки, широко застосовують проектні технології,
Вчителі прагнуть, щоб наші випускники були всебічно розвиненими, вміли критично мислити, були інноваторами з активною життєвою позицією, здатними змінювати навколишній світ на краще, мати власну думку, уміння ставити перед собою ціль, приймаючи правильні рішення та вчитися впродовж життя.
Духовне відродження та шлях священника обрали наші випускники Верхоляк Петро, який є парохом села Устя. Це людина, яка дуже багато працює з молоддю, організовуючи різноманітні прощі на святі місця за кордон та в межах України. Отець Петро Верхоляк заснував школу «Молодіжно-християнського лідерства» для роботи з молоддю, шукаючи все нові й нові форми роботи для проголошення слова Божого. Священником є Грицко Володимир, парох с.Заклад, надзвичайно працьовита й відповідальна людина, А в майбутньому священниками стануть Мельничук Степан та Венчур Василь.
Наші випускники, досягнувши вагомих результатів, працюють у вищих навчальних закладах. Воскресенська Тетяна Ігорівна, кандидат економічних наук, доцент університету «Львівська політехніка», Тимчула Андрій Васильович, кандидат наук, викладач Київського університету культури і мистецтва, Куш Олександра Богданівна, вчитель Новороздільського професійного ліцею, Регусевич Любов Василівна – викладач Новороздільського коледжу.
Царик Оксана Петрівна, секретар ради Новороздільської міської ради. Затварніцька Галина Богданівна, староста села, Качмар Орест, староста с. Крупсько.
Багато випускників нашого закладу освіти стали вчителями, обравши професію педагога і працюють на вчительській ниві, навчаючи та виховуючи молоде покоління. Серед них Мелешко Марія Йосипівна, Свідрик Ольга Володимирівна, Сурняк Любов Богданівна, Кос Оксана Євгенівна, Регусевич Михайло Адамович, Затварніцький Андрій Петрович, Гудима Оксана Романівна, Стадник Ольга Михайлівна, Кусьнеж Олександра Яківна, Бацик Володимир Богданович, Івахів Марія Броніславівна, Михайликів Надія Василівна, Йоняк Ольга Миронівна, Гудима Анна Ігорівна, Лавро Ольга Олегівна, Васів Марія Валеріївна. Випускники обрали професію лікаря. Це Зубрицька Оксана Михайлівна, Стадник Леся Василівна, Струк Христина Володимирівна, Кучминда Христина Богданівна, Мандзій Олег, Яримович Святослав Мирославович, реабілітолог. Семенович Олена Йосипівна працює у фінансовому управління Новороздільської міської ради.
Напрям інформаційно-комп’ютерні технології обрали Яримович Володимир, Яримович Іван, Опалінський Олег, Люков Юрій, Люков Ростислав, Садовий Роман, Лаврик Любомир, Венгер Дмитро, Стадник Володимир, Болехан Роман, Свідрик Василь, Криць Василь, Щурко Богдан, Лавро Ігор. Свідрик Василь, Борисовський Володимир – голови сільської ради. Марунчак Петро – приватний підприємець», – з гордістю називають своїх випускників вчителі.
