16.5 C
Lviv
23.07.2024
Новороздільська ОТГ

Новороздільська ЗШ №5 – вчимося у минулого, працюючи сьогодні, плекаємо майбутнє

Новороздільській 5-й школі через рік – у 2023-му буде 40 років. Це наймолодша школа серед навчальних закладів Нового Роздолу, але за цей час, як дбайлива мати, випустила у дорослий світ своїх учнів із знаннями та життєвим досвідом.
Висота польоту будь-якої установи залежить від синхронності крил її керівників. Це відчувається на прикладі педагогів ЗШ №5. Вимогливий, господарський, чіткий у діях директор В. М. Волчанський зібрав дружній, різноманітний у педагогічних проявах і обов’язково результативний у досягненнях колектив. Учителі історії Л. Г. Шишка і географії Е. М. Костишин працюють тут з перших днів, з 1986 – незмінна заступник директора з НВР початкової ланки Г.Ф. Жолубак, активна заступник директора з НВР І.М. Сковронська та творча педагог-організатор Л.І. Вей – кожен з них навперебій розповідав про досягнення своїх учнів, про нові методики та цікаві моменти освітянського багаторічного досвіду. Чесно, мало часу і газетної площі, аби описати все. Скільки знайомих імен та перелічених нагород, наскільки цікаво завітати в музей, спортзал чи кожен клас, торкнутися зібраних експонатів географами та істориками, почути співочі таланти, повболівати за спортивні таланти школи та й просто поспілкуватися з талановитими, неординарними вчителями. Але головне – розуміння, бажання творити і підтримувати один одного, вдосконалювати і навчати – справжня синхронність у діях, думках, сподіваннях.

Середня загальноосвітня школа №5 на 1568 учнів побудована у мікрорайоні №7 м. Новий Розділ за типовим проектом 222-1-278.
У складі проекту – будівля школи на 40 учнівських класів, їдальня, актовий зал, два спортзали, теплиця, господарська будівля, трансформаторна.
Будівництво тривало три роки. У будівництві брали участь будівельні організації міста – трест «Роздолхімбуд» (О. Халімовський), управління БУ-62 (Ю. Оголєв), оздоблювальне управління БУ-62 (Б. Нагірняк), БУ «Роздолспецбуд» (С. Струцький), СУ БУ-539, БУ-472, БУ-426, ПМК-586.
Об’єкт зданий в експлуатацію 12 серпня 1983 року. Кошторисна вартість будівництва – 1337 тис. рублів.
1983 рік… Відкриття школи під керівництвом Гладія Богдана Олексійовича. Естафету від нього переймає молода, перспективна, енергійна Остроброд Віра Василівна. Школа формувалася на основі учнів із чотирьох діючих шкіл, тому випуску 1983-1984 рр. не було. Першокласниками стало більше сотні учнів під керівництвом Іванус М.І., Мельничук С.П, Копистенської Л.М. Школа була опорною з фізичного виховання.

На фото: вручення ключа від школи директору Б.О. Гладію
Перший урок Миру, вчитель В.Р. Губаль

Директори школи:
Гладій Богдан Олексійович – 1983р.
Остроброд Віра Василівна – 1983-1987 рр.
Гнатів Богдан Васильович – 1987-2000 рр.
Чубара Володимир Євтухович – 2000 – 2010 рр.
Волчанський Володимир Миронович – з 2010 р.
Заступники директорів: Люлюк Орест Михайлович, Лукачук Ірена Володимирівна, Серба Надія Іванівна, Іваницька Наталія Іванівна, Іванус Марія Іванівна, Березюк Любов Федорівна, Шишка Людмила Григорівна, Худяк Тетяна Орестівна, Новосадська Наталія Іллівна, Жолубак Галина Федорівна, Cковронська Ірина Мирославівна, Зінченко Марія Іванівна.
ЗШ №5 по праву вважають кузнею керівних педагогічних кадрів, адже у ній навчалися чи працювали багато керівників і педагогів освітянських закладів. А саме: Березюк Мирон Федорович – директор Березинської школи, Брандибура Роман Маркович – методист міського методкабінету міського відділу освіти Новороздільської міської ради, Губаль Василь Романович – директор Новороздільського НВК «Лідер», Волчанська Ольга Олексіївна – методист міського методкабінету відділу освіти Новороздільської міської ради, Іваницька Наталія Іванівна – заступник директора Новороздільської СШ №4, Іванус Марія Іванівна – інспектор Франківського відділу освіти м. Львова, Кухар Роман Петрович – директор Стрийської ЗШ №10, Павлів Володимир Іванович – директор Новороздільської ЗШ №3, Пронюк Оксана Григорівна – головний спеціаліст відділу освіти Новороздільської міської ради, Савицька Галина Євстахівна – завідувач методкабінетом відділу освіти Новороздільської міської ради, Стасів Наталія Іванівна – заступник директора Новороздільської СШ №4.
Чимало випускників школи продовжили вчительську стезю і зараз працюють педагогами у двічі рідній ЗШ №5. Це Ярема Галина Олексіївна, Затварська Ольга Василівна, Пукас Мар’яна Михайлівна, Сташко Марія Ярославівна, Яцків Наталія Омелянівна, Лялюк Тетяна Василівна, Гіщак Тетяна Ігорівна, Олексів Ірина Богданівна, Корецька Наталія Русланівна.
Деякі сім’ї склали цілі педагогічні династії – Березюк Мар’яна, Борняк Леся, Лаб’як Ірина, Мельник Христина, Харів Орися, Худяк Тетяна, Чорний Микола.


Гордістю кожної школи є її випускники. Не виняток і ЗШ №5. «Переважна більшість колишніх учнів ЗШ №5 – це випускники ВНЗ. Працюючи в наукових центрах і закладах, у державних установах і на виробництві, вони поповнюють ряди творчої інтелігенції. Ці люди вписали сторінку в літопис рідної школи, в історію нашого краю. Ми по праву гордимося багатьма своїми вихованцями», – презентуюсь свою школу педагоги.
Названі імена – це лише невеличка частина з усіх випускників. Андрейко Діана – відома волейболістка, гравець команд США, Франції. Бандурович Ірина – молода поетеса, її поезії надруковані в кількох поетичних збірках. Бучковський Михайло – організатор і соліст групи «Шосте чуття». Вагляр Володимир – начальник відділення Укргазбанку м. Моршина. Верес Леся – юрист Київської міської адміністрації. Вибрановська Лілія – головний бухгалтер управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради. Волович Андрій – адвокат, юридична фірма «Дока груп». Думашівський Ярослав – завідуючий кафедри романо-германських мов Львівської комерційної академії, доцент. Жила Андрій – кандидат сільськогосподарських наук, викладач Львівського національного лісотехнічного університету. Жила Володимир – юрист, викладач права МАУПу. Католик Ірина – заступник директора магазинів «Теско» Англія. Мельник Михайло – експерт з енергоефективності та енергозбереження Агрохолдингу «Мрія», м. Тернопіль. Мельник Тарас – заступник директора ПрАТ «Львівтурист». Наконечна Лілія – викладач права Львівського юридичного коледжу. Оленський Володимир – музикант, соліст групи «Кожному своє» (тепер – «Патриція»). Панчишин Андрій – викладач факультету економічної кібернетики Львівського національного університету ім. І.Франка. Петрик Олег – головний архітектор проектів ТзОВ «АБМК» (торгівельні центри «METRO» – Житомир, Одеса; реставраційні роботи Збаразького і Тернопільського замків). Ремез Андрій, Котів Роман, Горечко Василь, Тиховський Роман, Лотоцький Андрій, Мельник Віктор, Макогін Євген – священики. Савінкова Енрієтта – художниця, учасниця шести художніх виставок професіоналів. Свереняк Вікторія – викладач англійської мови Київського університету права при Академії наук. Сич Володимир – соліст Дрогобицької філармонії, Прикарпатського ансамблю пісні і танцю «Верховина». Смерек Оксана — інститут культури ім. Т.Г.Шевченка, кандидат філологічних наук, науковий співробітник відділу літературного процесу в Західній Україні та компаративістики. Тіцька Леся – викладач права Львівського юридичного коледжу. Фенцик Христина – викладач факультету журналістики Львівського національного університету ім.І. Франка. Ференц Володимир – керівник санітарної лабораторії ПАТ «Миколаївцемент». Ханас Роман – начальник сектору громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Миколаївського РВ ГУМВС України у Львівській області. Цюра Андрій – кандидат юридичних наук, викладач Львівського університету ім.І. Франка. Чвак Віталій – науковець. Зробив відкриття з теми «Світності зірок». На даний час його праці знаходяться в Кембриджському університеті США. Працював п’ять років викладачем у цьому ж університеті. Щіпний Микола – музикант популярної групи «Кофеїн». Ящишин Оксана – учасниця змагань по дзю-до у США. Березюк Світлана – лікар-акушер німецької клініки. Мураль Лілія – редактор Львівського телебачення. Магута Олександра – викладач фортепіано та концертмейстер інституту ім. Стефаника. Копач Катерина – директор туристичної фірми «Violet». Цей список далеко не повний, його можна продовжувати і продовжувати.


«Ми любимо свою школу, любимо дітей, любимо навчати і творити. Це – наше життя!» – стверджують педагоги Новороздільської ЗШ №5.
Через місяць уже 12 років, як школу очолив В. М. Волчанський. І на цей час випало найбільше змін.
«Я повернувся до школи після тривалої перерви. І був вражений: з доброї сторони – колективом школи, дружнім і працьовитим, та, з другої сторони, станом школи – абсолютно незадовільним. Завдяки підтримці практично всього колективу школи, батьківського комітету ми взялися до праці. Зміни розпочалися з центрального входу. З ремонту вбиралень. Найбільше дошкуляло, що навіть коли ще надворі відносно тепло, у приміщенні школи не більше 10-12 градусів тепла, а при морозах взагалі – 8-10 градусів тепла. Так працювати неможливо. Тож розробили проєкт і подалися на Кіотський протокол, навіть виграли конкурс, але в 2013 р. конкурс відмінили. Ми знову подали уже вдосконалений проєкт на конкурс регіонального розвитку. І ось – наявний результат перекрили дах, утеплили школу. Задоволені і діти, і батьки, і вчителі, коли тепло, комфортно, то й працювати приємно. Усе це заслуга родини п’ятої школи, всі до того причетні.

Чим живемо зараз? Змінами, відповідно до Закону України про повну загальносередню освіту, «Нова українська школа». У 2018 році, пригадую, тодішній голова обласної адміністрації зібрав керівників кращих шкіл області, і мені пощастило там бути, і питав, що нас найбільше хвилює? Я сказав, що боюся, щоб НУШ не закінчилася через рік-два-три.
Але дали раду. Директор департаменту освіти ЛОДА Любомира Мандзій, коли була в нас у 2019 році, пройшлася кабінетами і сказала – «А у вас вже нова українська школа!».
Так, роботи ще достатньо, не всі господарські проблеми вирішені. Було багато планів і сподівань і на це літо, запланували величезний обсяг робіт («я вважаю, директор має бути в першу чергу тією людиною, яка дбає про належні умови праці та навчання»), але не так сталося як гадалося. Війна… З перших днів нарівні з усіма школами включилися у волонтерську діяльність. Усі, навіть першокласники долучалися, приходили сітки плести. Серед останнього – 42 тис грн, які зібрали і передали на збір тепловізора, це вклад учнів, батьків і працівників школи.
Цьогоріч у нас суттєво омолодився колектив. Моє глибоке переконання, що не може бути у будь-якому навчальному закладі різких змін поколінь, мають бути молоді і старші, щоб передавати досвід, навчати, має бути важлива думка і тих, хто з перших днів в школі, молодих педагогів.
Профільне навчання у старших класах – 10-11-х – багато років маємо філологічний профіль (більша кількість годин на вивчення української мови та літератури), кілька років тому запровадили математичний профіль. Більше годин математики – 8, коли стандартно по програмі є 3 години. Старшокласники обирають один з профілів. Вдається, і запити є.
У серпні школа перейменована, як і всі, у заклад загальної середньої освіти. Назва змінилася, а бажання працювати в колективі залишилося. Чекаємо Перемоги. Позитивних змін в освіті і стабілізації. Живемо сподіваннями на краще разом з усіма українцями».

На сьогодні у школі №5 працює педагогічних працівників – 67, техперсоналу – 24, учнів – 812 (хоча на 1 вересня 2021-го було 803, а оскільки з початком активних воєнних дій чимало школярів з батьками виїхало за кордон, то сподівалися зменшення). Тож зростаюча кількість говорить сама за себе: значить, в правильному напрямку рухається колектив.
Серед них – 17 школярів з категорії внутрішньо переміщених осіб.


«Географи нашої школи прагнуть, щоб їх діти було географічно та економічно грамотними, мислячими людьми, успішними у застосуванні знань. Вони переконані,що навчаючи учнів мислити, сприяють вільній інтеграції своїх випускників у сучасне суспільство. Учні брали участь у міських змаганнях з техніки пішохідного туризму, з туризму за перехідний кубок імені В. Голубєва, із спортивного орієнтування. Географи школи сприяють і екологічному вихованню учнів», – впевнено розпочинає учитель географії Е. М. Костишин. І далі слідує перелік – конкурсів, переможців, заходів, нагород, величезний і неспіврозмірний з об’ємом матеріалу, який вражає різноманітністю. А про кожну екскурсію за майже 40 років роботи в школі Емілія Михайлівна може розповідати в деталях – Україною, Львівщиною, Карпатами. Колекція експонатів її «Мандрівника» – кабінету історії – яку залюбки поповнюють і учні, має не просто сувеніри та фігурки визначних місць світу: тут і пісок з Сахари, і камінь-валун з льодовика, і «зірки» з морського дна.

«Географи нашої школи прагнуть, щоб їх діти було географічно та економічно грамотними, мислячими людьми, успішними у застосуванні знань. Вони переконані,що навчаючи учнів мислити, сприяють вільній інтеграції своїх випускників у сучасне суспільство. Учні брали участь у міських змаганнях з техніки пішохідного туризму, з туризму за перехідний кубок імені В. Голубєва, із спортивного орієнтування. Географи школи сприяють і екологічному вихованню учнів», – впевнено розпочинає учитель географії Е. М. Костишин. І далі слідує перелік – конкурсів, переможців, заходів, нагород, величезний і неспіврозмірний з об’ємом матеріалу, який вражає різноманітністю. А про кожну екскурсію за майже 40 років роботи в школі Емілія Михайлівна може розповідати в деталях – Україною, Львівщиною, Карпатами. Колекція експонатів її «Мандрівника» – кабінету історії – яку залюбки поповнюють і учні, має не просто сувеніри та фігурки визначних місць світу: тут і пісок з Сахари, і камінь-валун з льодовика, і «зірки» з морського дна.

Як швидко лине час…15 років вже пройшло, як ми закінчили наш 11-В, спогади про школу завжди викликають посмішку, навіть у самий дощовий день осені. Багато свят, улюблені уроки, списані контрольні, веселі перерви, незабутні подорожі, перше кохання та багато друзів. Школа – це місце, де ми вчимось бути самостійними, нас готують до дорослого життя, не лише навчаючи основних предметів, а вчать більшого – бути людиною! Вчитель – це в першу чергу покликання і я вважаю, що на моєму шляху зустрілись саме такі. Галина Федорівна Жолубак навчила нас, переляканих першачків, нічого не боятись, радіти не лише перемогам, а й участі у змаганнях та олімпіадах. Навчила нас молитись, так починався наш кожен день. Емілія Михайлівна Костишин – це наша друга мама, яка завжди вміла підтримати. Вона була і класним вихователем, і психологом, і найкращою подругою водночас. З нею ми вивчали географію не лише з книжок, а багато подорожуючи. Вона навчила нас бути дружніми та поважати один одного. Миролюба Степанівна Козуб – це вчителька, яку бояться всі покоління учнів. Насправді, сама добра людина у моєму житті. Дисципліна на її уроках була завжди, усі боялись… «було чути як муха летить». Дякую їй за це, дисципліна важлива у житті, виховуючи сина, я це добре зрозуміла. Мирон Броніславович Гуга, вчитель, який наповнює наші спогади музикою. Його підсобка має особливу енергетику, тут народжуються справжні музиканти. Знайомство з мікрофоном, перший виступ на великій сцені, запальні дискотеки, колядники по хатах та багато яскравих вечорів, це все завдяки його невпинній праці. Розповісти та згадати є що, про всіх без винятку, але це вже при зустрічі. Хочу подякувати всім вчителям за знання, за тепло, увагу та щирість, за терпіння, за любов один до одного, за готовність завжди прийти на допомогу. Завдяки вам, наші шкільні роки були чудовими та незабутніми” – пише учениця Емілії Михайлівни Сухович (Шпаргала) Наталя, випуск 2007 р.

Моя рідна 5 школа…. Впродовж довгих 11 років була мені як другий дім. Це особливе місце, з найкращими, найдобрішими та наймудрішими вчителями, які на своїх уроках дарували мудрість всього світу, навчали добра та людяності. 5 школа – це також місце прекрасних учнів. Як багато з нас знайшли тут вірних друзів на все життя. Це місце, куди хотілось приходити знову і знову… Навіть тепер, проходячи повз рідну школу, хочеться забігти на хвилинку, а на обличчі від приємних спогадів з’являється посмішка. Велика шана і вдячність усім, хто  робить нашу 5 школу такою особливою, незабутньою і такою рідною!!! ” –        Юлія Глушко, випуск 2007 р.

І це найкраща оцінка роботи вчителів 5-ї школи!


Екскурсії та інформаційно-дослідницькі проєкти вилилися у друк збірок – «Краєзнавчі розмаїтості Новорозділля», «Природа рідного краю», «Новий Розділ – зона екологічного лиха» – учнівське дослідження про екологічні проблеми колишнього сірчаного виробництва, «Фізична географія Львівської області», «Туристичне Розділля». До речі, з масивом зібраного матеріалу ми обов’язково при нагоді ознайомимо наших читачів.
«Нескорені сини і дочки» – ще один збірник, виданий вчителями школи №5 у 2010 році – про вояків ОУН-УПА, учасників визвольних змагань, які замешкали у нашому місті, їх історії життя та боротьби. До речі, за ці роки чимало з них відійшли у засвіти, тож розповісти про їх подвиг борців за волю України може лише ця збірочка.
Окрім книгодрукування, 5-та школа свого часу видавала і шкільні газети – «Новинка», «Родзинка», які не лише зберегли шкільні будні, а й залучали школярів до інформаційної діяльності.


«З 2004 року ЗШ №5 стала науково-методичним центром суспільних дисциплін», – продовжує Людмила Григорівна Шишка. Саме її учні стали переможцями Всеукраїнського учнівського проєкту «Шатрове покриття», який презентували в 2005 р. перед депутатами Верховної Ради в Києві. Результатом стало виділення коштів на дах школи. Останній проєкт «Набережна», започаткований учнями Людмили Григорівни, який до презентації готовила Л. І. Вей, переміг на міському правовому учнівському форумі в березні 2019 р. І в червні був підтриманий депутатами Новороздільської міської ради. До речі, проєкт – це прообраз запланованого парку на Набережній, який розпочали реалізовувати минулого року в Новому Роздолі (і лише початок війни призупинив цей довгоочікуваний процес). З того часу ЗШ №5 співпрацює з Всеукраїнською асоціацією учителів історії «Нова доба» – і навіть апробація їх нових підручників з історії (для 5, 10, 11 класів) та посібника «Історія епохи очима людини» (унікальна книга – мінімум текстового матеріалу, багато фото) відбувається на базі 5-ї школи. Співавтор, до речі, методист ЛОІППО, колишній учитель історії ЗШ №2 І.А. Костюк.
Із завзяттям Л. Г. Шишка знайомить із своїм дітищем – історико-краєзнавчим музеєм, який розпочали створювати з В. І. Павлівим у далекому 1997 році. Експонати збирали усім колективом, згодом навіть поділилися ними із 3-ю школою. Унікальна українська експозиція, стародруки, а намальований рукою відомого в місті художника, вчителя школи С. Тітка мамонт із знайденою на території «Сірки» бивнею та кістками вражає навіть столичних відвідувачів. Минулого року учні-екскурсоводи розпочали онлайн-екскурсії в рамках проєкту «Живий музей».


Не можна не відзначити спортивні досягнення школи. Адже при відкритті вона була опорною школою з фізичного виховання. І донині гордо несе це звання. Чого лишень вартує перемога 1988 року на Всесоюзному турнірі на приз шкіряного м’яча, коли шкільна футбольна команда (тренери Б. Чад, В. Андрейків) стала чемпіоном союзу і перемогла навіть єреванський «Арарат». Першою вчителькою спортивного класу (де навчалися футболісти і волейболістки) була Л. Г. Шишка, класним керівником згодом – В. П. Косів.
На базі школи нині активно функціонує флорбольний клуб «СКІФ» (Олег Павлишин), про досягнення якого на рівні України і навіть Європи добре знають у місті. Учениця ЗШ №5 Аліна Зелена як перша вихованка українського флорболу стала гравцем команди зі Швеції. Флорболісти гарно впорядкували великий спортивний зал школи.
Малий зал використовують для тренувань вихованці спортивного клубу з дзюдо «Титан-спорт» (Роман Кресан), також прославляючи перемогами Новий Розділ.
З 2014-го у школі працює гурток бальних спортивних танців (Надія і Любомир Філінські), який виховав не одне покоління переможців обласних та всеукраїнських турнірів. Найбільш титулована нині пара – учні 5-ї школи Герич Назар і Томченко Лілія.
Завдяки зусиллям чемпіона Єропи і світу з пауерліфтингу Романа Мартиненка затоплений підвал облаштовано під кращий не лише у місті тренажерний зал.


Окрім успішного вивчення шкільної програми, про що свідчать списки переможців предметних олімпіад, насичена і гурткова робота. 15 гуртків найрізноманітнішого спрямування – від найпопулярнішого по вивченню польської мови до спортивних і музичних занять.
У поточному навчальному році, коли важкий час примусив економити кожну бюджетну копійку на рахунку, проекспериментували і в 5 класах ввели вивчення лише однієї іноземної мови – англійської. Натомість польську, яку тут раніше вивчали, викладають як гурток. Попит є, тож надалі розглядають можливість згодом ввести її у шкільну програму.
Цікавляться школярі і гуртком з математики, якої тут навчають і з-поза меж шкільної програми, водночас це і підсилена підготовка до ЗНО, і можливість учням розвиватися.
Загалом, олімпіади зі шкільних предметів – 2019-2020 роки: міський етап, 1 місце – 16 учнів, 2 місце – 11 учнів, 3 місце – 18 школярів. І 2 та 3 призові місця на обласній олімпіаді з християнської етики. 2017-2018 роки: 1 місце на міському етапі – 15 переможців, 2 місце – 17, 3 місце – 16. І перемога з правознавства на Всеукраїнській олімпіаді Шалати Діани. 2016-2017 роки – відповідно по місцях 18 переможців, 12 других місць і 16 – третіх на міському етапі з предметних олімпіад.
Двоє вчителів 5-ї школи мають звання – Соросівський вчитель: вчитель фізики Тамара Володимирівна Сохан і колишній вчитель хімії Марія Степанівна Філіп’юк.
Відродилося і улюблене вчительське пісенне тріо – Наталія Фіцала, Любов Вей та Мирон Гуга, створене у 2002 році. Три рази поспіль на конкурсі «Творча освітянська родина» вони посідали 1 місця. Взагалі наш «маестро» М. Б. Гуга «має талант відшукувати таланти». Призові місця на обласних і всеукраїнських конкурсах його вихованців – співаків, ансамблів – звичне діло для ЗШ №5.
«Змінився світ, суспільство, батьки, діти – змінилися і вчителі. Вони тепер не просто вчителі, а модератори, навігатори, які спрямовують здобувачів освіти у творче русло. Їх завдання не просто навчити дітей, а навчити дітей вчитися і давати раду в житті – це концепція НУШ. Завдання вчителя не дати готовий вогонь, а запалити як факел, щоб дитина горіла і прагнула здобувати знання», – філософськи і розважливо оповідає про роботу початкової ланки школи Г. Ф. Жолубак.
Початкова ланка – це 20 вчителів, з яких кваліфікаційну вищу категорію мають 13 педагогів, учителі-методисти – 2, старші вчителі – 8.
Голова шкільного методоб’єднання учителів початкових класів І.С. Хай – молодий творчий прогресивний спеціаліст. О. М. Вагляр, єдина в громаді проходила курси і на базі школи проводила тренерські заняття, де навчала всіх вчителів з нашої громади і з Миколаївського та Жидачівського районів як працюватиме Нова Українська Школа, надзвичайно творчий і працьовитий вчитель. Н.М. Земко, перший сертифікований вчитель серед Новороздільської громади, яка стала експертом-тренером, прослуховує уроки колег і виносить вердикт, працює в експертній групі. М. Є. Ремез – педагог-поет, яка складає вірші. А музику на них пише Н. Фіцала. Чимало їх пісенних творінь звучать як народні. Деякі її вірші зауважив і Теодор Кукрудза, і поклав на музику.

Схожі повідомлення

Творча співпраця Нового Роздолу і Старобільська розвивається

admin2

У неділю – День міста. Як відзначатимемо?

admin2

Маленький ювілей великих діянь священика

admin2

Уродженця с. Долішнє, світлої пам’яті воїна Василя ЛОПУШАНСЬКОГО нагороджено відзнакою Президента України – орденом «За мужність» ІІІ ступеня. Посмертно

admin3

Тарас ПРОЦІВ – багатодітний батько – пішов на війну заради майбутнього своїх кровинок

admin2

Новороздільчанин-футболіст – кращий гравець “Руху”

admin2

Залишити коментар