7 листопада 2022 року. Російсько – українська війна в Україні почалася не 24 лютого 2022 року, а у 2014-му. І одними з перших на захист завоювань Революції Гідності стали добровольці, переважно молодь. Про одного із Героїв тих доленосних для утримання Державності років – бійця Добровольчого Українського корпусу – у публікації військового та журналіста Михайла УХМАНА, надрукованій сьогодні в розділі “Блоги” інтернет – видання “Цензор.НЕТ”: https://censor.net/ua/b3378829.
В листопаді 2014 року, тривали важкі бої з російським агресором в Донецькому аеропорту і на околицях самого міста.
На боці російських окупантів, воювали потвори, які зрадили Україну і кадировці, які теж зрадили свою країну та пішли на службу до тих, хто зруйнував Ічкерію.
Русня активно використовувала танки, артилерію та свою улюблену тактику – щит із живого м’яса. Були такі моменти, коли російські окупанти атакували позиції наших воїнів в ДАПі, ідучи в повен зріст.
– Ранок, бачимо ідуть кількома лавами. Запрацювали наші кулемети. Ми їх косимо, а вони все рівно пруть – ділиться спогадами один з бійців ЗСУ, який на той момент знаходився в аеропорту.
Поряд з бійцями Збройних сил України, воювали хлопці з Добровольчого Українського Корпусу Разом, вони вміло протистояли ворожій навалі.
Наймолодшим серед бійців, які захищали Донецьке летовище, був доброволець – Сергій Табала ” Сівер”. Юнак з вогнем в очах і душі, просто випромінював бажання воювати і знищувати російських окупантів.
Сергій на той момент – мав 18 років!!!
Пригадуєте свої вісімнадцять років? Секс, алкоголь, рок і попса – ось що для нас було головне в житті і точно, що не війна проти російського агресора.
Сергій, не боявся воювати, він завжди був на вістрі атаки, такий собі – лицар-хоробре серце.
Проте, шостого листопада 2014 року під час танкового обстрілу, життя Сергія перервалося.
Ця історія для молодих людей, яким цього року виповнилося 18. Вони мають знати, що війна в нашій країні, триває уже багато років. Жаль, якщо вчителі у школах, не зуміли про це розказати молодому поколінню.
Ця історія для нинішніх чиновників з Києва, заходу і сходу України та інших верств населення, які вважають що війна триває кілька місяців.
Панове, якщо ви не відчули війну в 2014, 15 і подальших роках, то все тому, що наші воїни зуміли зупинити російську орду на сході України. І телебачення нашої країни та недолугі експерти, воліли замовчувати тему війни, щоб не ранити душу українців.
Сергій був із Сумщини, поряд з ним – воювали побратими, які народилися в Криму, Львівщині, Донеччині, Тернопільщині.
Війна в Україні, не має кордонів – це наша спільне зло, яке ми маємо знищити, щоб продовжувати жити.
Михайло УХМАН, військовий, журналіст
