16.5 C
Lviv
30.05.2024
Без категорії Новороздільська ОТГ

Новий навчальний рік в умовах війни: яким він буде?

Звісно, усім хотілося би, щоб насамперед – мирним. Але живемо за принципом давно відомої і донедавна не зрозумілої приказки: хочеш миру – готуйся до війни.
Тож прогнози щодо нового навчального року звучать різні: і з вуст освітянських державних високопосадовців, і в роздумах вчителів, батьків та учнів.
Навчальний рік в Україні має розпочатися 1 вересня в очному режимі там, де це можливо. У прифронтових областях і прикордонних громадах застосовуватиметься онлайн-навчання. Безпека дітей є найголовнішим завданням при підготовці закладів освіти до навчального року, озвучують урядовці.
Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль повідомив, що уряд розробив рекомендації закладам освіти щодо підготовки до безпечного навчального року. Перш за все, всі школи до вересня мають завершити підготовку до офлайн-навчання, зокрема, обладнати бомбосховища. Відвідувати можна буде лише ті заклади, які мають укриття. «У сховищах мають бути тепло, світло, вентиляція, вода й усе для комфортного перебування під час тривалої повітряної тривоги. Навчання дітей і персоналу правильному поводженню під час тривоги мають стати регулярними», – наголосив він.
Заклади освіти у зоні бойових дій чи на тимчасово окупованих територіях будуть працювати, звісно, дистанційно. На інших територіях самі директори шкіл вирішуватимуть, за якою формою працюватиме їхня школа: очно, онлайн чи змішано. Перевага надаватиметься саме очній формі. Звичайно, якщо це не буде іти у розріз із питанням безпеки. Але, за словами міністра освіти і науки Сергія Шкарлета, батьки мають право вирішувати, де та за якою формою навчатиметься їхня дитина: очно чи онлайн.Освітній омбудсмен Сергій Горбачов наголошує, що заклади освіти перед початком навчального року мають провести інформаційну роботу з батьками. Показати укриття, де під час повітряної тривоги будуть перебувати діти, розробити та донести до відома дітей, батьків, вчителів правила перебування в укритті, правила передачі дитини батькам після завершення тривоги та інші безпекові питання.

Також проблема у тому, що багато дітей наразі залишаються за кордоном. З нового навчального року вони підуть в школи тих країн, де вони разом із батьками отримали тимчасовий притулок. Тому виникає непорозуміння у питанні, як потім, після повернення до України, синхронізувати знання та оцінки. Олег Паска розповів, що зараз готується відповідний наказ Міністерства освіти та науки, який узгодить це питання. «Діти, які підуть в школи в тих країнах, де вони перебувають, будуть тільки дистанційно вивчати в наших школах українську мову і літературу, історію України, тобто предмети українознавчого циклу. У такий спосіб вони отримають документи про середню освіту. І коли вони захочуть вступати в наші заклади вищої освіти, вони просто екстернатом допрацюють, або комісійно буде визначено їх рівень знань з таких предметів, як фізика, хімія, біологія, які вони вивчали у школах за кордоном, і їм будуть виставлені відповідні оцінки. Тому все робиться для того, щоб шанси дітей повернутися в Україну були великими», – сказав він.


Новороздільська територіальна громада також відповідально готується до початку навчального року. Зважаючи на віддаленість від зони бойових дій (дай Боже, щоб так було й надалі), насамперед говорять про очне навчання, переваги якого оцінили під час численних «дистанційок» та тривалих карантинів. Проте тривожні «повітряні тривоги» викликають зрозумілу стурбованість як вчителів, так і батьків, а значить, і численні запитання.
Створена при Новороздільській міській раді спеціальна комісія не лише зустрічалася з керівниками навчальних установ, але й проводила рейди, спільно з керівництвом міркуючи, як і де облаштувати укриття для учнів та дошкільняток. У складі комісії, головою якої є перший заступник міського голови Михайло Гулій, також є – Остап Попович, командир добровільних формувань Новороздільської територіальної громади, Галина Панчишин, начальник відділу освіти, Володимир Щепний, начальник відділу з питань надзвичайних ситуацій, правоохоронної та оборонної мобілізаційної роботи, Андрій Білоус, начальник управління житлово-комунального господарства, Богдан Гринишин, головний інспектор Стрийського РУ ДСНСУ у Львівській області, Віталій Венчур, заступник начальника відділу запобігання надзвичайним ситуаціям, і Юрій Юринец, провідний інспектор Стрийського РУ ДСНСУ у Львівській області, Галина Коник, начальник групи централізованого господарського обслуговування міського відділу освіти, Мар’яна Лях, інспектор з ювенальної превенції Стрийського районного управління поліції.
Два дні поспіль, 8-9 серпня, комісія знову побувала у всіх школах та дитячих садочках громади, оглядаючи укриття, оцінюючи стан їх готовності та спільно аналізуючи, що ще потрібно зробити, аби дітям було максимально комфортно (наскільки взагалі може бути комфортно в укриттях від обстрілів).
У Новороздільській громаді, нагадаємо, налічується 18 навчальних установ – 10 шкіл (5 в Новому Роздолі і 5 у селах), 6 дитячих садочків і 2 заклади позашкілля – БДЮТ і ДЮСШ у Новому Роздолі.
При огляді укриттів прослідковували, чи дотримані усі вимоги. Серед яких – бажано підвальне приміщення, нижче рівня землі, або хоча б лише перші поверхи. Обовְ’язково бетонне перекриття і запасний евакуаційний вихід (бодай через вікно). І необхідний інструмент як-от молоток, сокира, лом, якщо, не дай Бог, доведеться розбирати завал чи пробивати запасний вихід. У приміщенні мають бути лавочки, щоб усі мали де присісти. Забігаючи наперед, зазначимо, що подекуди ставлять і парти, щоб навчання можна було проводити. Обов’язково – запас питної води: в установах побачили різні варіанти – хто купує бутильовану воду, хто баки на воду готує, а хто ставить кулери. Альтернативні джерела освітлення – також різні варіанти: свічки, ліхтарі, гасові лампи. Наявність аптечок – Новороздільська міська рада зобовֽ’язалася видати усім навчальним закладам. Має бути і туалет – якщо до «стаціонарного» далеко, то слід придбати «біотуалет» або хоча б на кшталт відерця для хлопчиків і для дівчаток, як завбачливо підготували в одній із сільських шкіл. Бажано підключення мережі Wi–Fi. Деякі наші освітяни спланували і встановлення проекторів, щоб мати змогу переглядати фільми чи мультики. Та й загалом, різні ігри та заняття також продумані, бо ж бувають тривоги і по кілька годин, які тягнуться так довго і напружено.
Оскільки далеко не у всіх установах є підвальні приміщення, використовують напівпідвали, або укриття, де дотримується так зване правило «двох стін». Лише обовְ’язково мають бути «закриті» вікна – мішками з піском. Загалом міський відділ освіти закупив мішків на суму 50 тисяч гривень, пісок надав меценат – Роздільський керамічний завод. Десятки тон піску. Приміром, лише для вікон підвалів (зовсім маленьких вікон) НВК ім. В.Труша знадобилося 267 мішків і понад 20 тон піску, розповідала в.о. директора НВК С. Верещинська. А великі сучасні вікна новіших шкіл «вимагає» кожне 3-4 тони піску («трактор» на вікно потрібно, скрупульозно оповідали завгоспи). Пісок доводилося розкидати по мішках і переносити, мішки з піском доводилося «закидати» на висоту, а подекуди – перекидати з одного місця на інше чи розбирати і наново розбирати такі собі «барикади», встановлені де від землі, а де і від підставлених парт, палет чи навіть використаних коліс. Фізично дуже складна робота, але вкрай необхідна, і якби не допомога батьків, наголошували усі керівники, то не знати, як би і справилися з новими вимогами часу.


Проте вигляд «забарикадованих» таким чином вікон, нагромадження мішків з пісками біля пофарбованих стін, присмак вологості і специфічний запах підвальних приміщень викликав сум і тривогу, одразу нагадуючи – у країні війна. Та й загалом, спускаєшся в підвальне укриття чи заходиш в приміщення із затемненими вікнами, розумієш – усе зроблено якісно і згідно з вимогами, але уявляти собі дітей в таких умовах – надскладно для людського розуміння. Тож світле високе укриття Березинської школи не викликає ніякого страху та фобій, що також важливо, зауважили педагоги.
У приміщеннях під укриття важливим чинником є площа (з розрахунку 0,6 кв м на людину), отож розраховували кількість дітей, які можуть одночасно знаходитися в укритті. Особливо у міських школах, де навчається по кілька сотень школярів і яких розмістити одночасно складно, часто звучали пропозиції від адміністрацій – змішане навчання: припустімо, тиждень класи навчаються очно, тиждень – заочно, і таким чином чергуються. Або 3 дні у школах вчаться одні класи, три дні – інші, такого штибу чергування. Звучали і пропозиції обов’язково організувати оф-лайн навчання для 1-2-х класів, 5-тих, 9-х і 11-х, для інших – дистанційне навчання. Бо першачкам найважче адаптуватися в школі, вони потребують додаткової уваги і їх складно навчити працювати «з дому» та й залишати вдома, коли батьки йдуть на роботу, не можна самих. А «випускні» 9 і 11 класи, відповідно, потребують серйознішої підготовки перед вступом до інших навчальних закладів.


Дитячі садочки, які комісія також відвідувала у ході рейду, загалом уже готові і мають практику роботи під час «повітряних тривог»: виходять у приміщення, які діють як укриття по принципу «двох стін». Так, особливо складно піднімати малят у сонний час (кожен з батьків пригадує ж, як вередує маля, коли його «вирвати» зі сну), але вихователі наловчилися і дають собі ради.
Цікавий і дієвий «досвід» дошкільного навчального закладу в Березині планують взяти «на озброєння» усім садочкам та учням початкової ланки – кожна дитина має «бейджик», де вказано прізвище, ім’я, вік та імена і телефони батьків. Тут діточки уже навчені – тривога, одразу «надівають на шию» свої бейджики і дружно виходять в укриття. Нехай краще не пригодиться, звісно, але пропозиція хороша.
Мимохіть члени комісії зауважували, хоч і «не в тему», наскільки у школах та садочках навколишніх сіл відчувається згуртованість колективів – освітянського, батьківського, адміністративного, загалом усіх мешканців населеного пункту: у селі школа чи дитсадок – це наше, спільне, громадське, тож докладаються сюди не просто в рамках офіційних обов’язків, а всією душею. Ні, не в образу міським навчальним установам (бо і тут дбайливі згуртовані колективи), але у селах особливо відчувається міцність і одностайність громади та родинна турбота про «свої» установи.


Слід відзначити, що навчальні установи, без винятку, усі ретельно виконують усі необхідні вказівки, бо ж розуміють – це безпека наших дітей.
Але все ж… Приміром, початкову школу НВК ім. В. Труша «переведуть» у головне приміщення навчально-виховного комплексу (зрештою, незабаром ця навчальна установа набуде нового статусу – ліцей ІІІ ступеня). Функціонування Гранки-Кутівської школи, оскільки приміщення старе і бетонного перекриття немає, також під знаком питання: хоча її вчителі і справно підготували укриття в старій школі, там було готове все – і вода, і сидячі місця, і все решта … але от дахівка. У приміщенні найстарішого у Новому Роздолі дитячого садочку «Берізка» місця для укриття підготовлені лише в двох корпусах з трьох, де наявне бетонне перекриття стелі.


Комісія, яка оцінюватиме будівлі навчальних закладів щодо можливості їх використання для укриття, засідатиме наступного тижня.
Хоча кінцевий варіант, як проходитиме новий навчальний рік, буде за рішенням педагогічної ради навчального закладу, яка обов’язково враховує побажання батьків (наразі у соцмережах проводять опитування батьків). До кінця літа освітяни оголосять свій «вердикт».
Звісно, молимося, надіємося та віримо в ЗСУ, що ніколи не стануть в нагоді всі ці підготовчі фактори, а так і залишаться лише підготовкою, як страшне нагадування про війну.


Схожі повідомлення

Ртутна «дрібничка», яка отруює життя городян

admin2

ЗАПОВІТ ВИКОНАНО!

admin3

Будинок … як на пороховій бочці …. над гаражем

admin2

Фельдшерку з Нового Роздолу відсторонили від посади через підозру у внесенні неправдивих відомостей в офіційні документи

admin

Оперативна інформація про поширення коронавірусної інфекції COVID-19 по Україні на 21 вересня

admin

У дарунок – генератор для Новороздільської лікарні

admin2

Залишити коментар