Знову сум і горе, невгамовний біль і розпач, заплакана мати на порозі, розгублені діточки, рідня, друзі і просто мешканці Новороздільської та Розвадівської громад проводжали в останню путь новітнього Героя – Тараса ПРОЦІВА.
У Новороздільській громаді 28-30 липня були оголошені Днями жалоби за загиблим Героєм Тарасом Процівим. Попередні дні – 25-27 липня – були Днями жалоби в знак скорботи за вбитим на війні Героєм Володимиром Шведом. Тож заплановані заходи з нагоди Дня Державності були скасовані. Зрештою, дні жалоби у нас уже 163-й день, відколи розпочалося повномасштабне вторгнення ворога в Україну.
В суботу, 30 липня, у рідному селі Тараса, Верині, де він народився і виріс, його мама, сім’я з чотирма діточками, брати і сестри, родина, друзі, сусіди, односельці віддали шану загиблому захиснику, відважному воїну та вірному синові, який віддав найцінніше – життя, за волю і свободу України!
«Того, що з цього місця злоби і тіні смертної Ти переставив, всели там, де Твоє, Спасе, світло сяє». Дякуємо Тарасові, що пожертвував за кожного із нас найціннішим, що подарував йому Господь.
Тарас Проців народився 19 квітня 1990 року у великій сім’ї: з трьох братів був середнім (старший – Андрій, молодший – Роман), і ще мав три сестри – Тетяна, Мар’яна, Віталіна. Тут після закінчення навчання і працював.
Але доля закинула його у с. Горішнє, де одружився з Марією Федечко (у своїх 29 років дружина з чотирма діточками залишилася вдовою).
Разом виховували старшу Маріїну 12-річну дочку і спільних дітей – 9-річну Аліну, 5-річну Іванку та 3-річного Назарчика. Синочок навряд чи пам’ятатиме батька живим, але через все життя пронесе пам’ять про татову жертву, про його Героїзм у боротьбі за Україну і за українське майбутнє. Адже саме заради дітей і пішов воювати з одвічним ворогом, як сам зізнавався Тарас у телефонних розмовах зі старостою Горішнього-Долішнього Миколою Моцяком. Пішов добровольцем, бо ж згідно діючого законодавства багатодітні батьки звільнені від служби в ЗСУ. І практично у перші тижні повномасштабного вторгнення ворога в Україну – на початку березня.
Загинув 25 липня 2022-го. Внаслідок мінно-вибухового поранення, несумісного з життям, в районі населеного пункту Пречистівка Донецької області.
Жертва Тараса не буде марною.
Вічна пам’ять
нашим Героям!
