16.5 C
Lviv
29.03.2024
Новороздільська ОТГ

Золота мрія Андрія Гергерта – відтепер мрія кожного українця

14 березня Україна вшановуватиме Добровольців. Такий день в календарі. Та цього дня мої думки не про вшанування. Це зрозуміло. Подвиг не потребує доказів або спростувань. Він просто є. Слава за це Україні, і її Героям Слава! В такий день мої думки про речі важливіші, ніж просто вшанування, визнання, що такі люди є.

Без них немає України! Ось в чому суть. Тож розпочну.

* * *

                Спокійний, академічний виважений діалог, якщо йдеться про добровольця, свідомо. Без примусу, без розрахунків, твердо прийняте рішення присвятити себе захисту Держави, такий діалог неможливий, якщо в цій Державі точиться війна. З 24 лютого всі відтінки зникли. Світ став чорно-білим і це спрощує мені завдання.

                Я розпочну з людини, котру навіть і не знав.

                А тепер і не знатиму.

                На півтора десятка літ молодшого від мене – Андрія ГЕРГЕРТА, командира 8-го Окремого батальйону УДА «Аратта». Тепер уже його імені.

                Звертатись назагал, як на мене, це марно здригати повітря. Тож ці рядки, перш за все, для тих, хто знав його – йшов поряд життєвим шляхом, вслухався в мову, бачив вираз очей, аналізував вчинки.

                Моя думка про героя України та Добровольця з великої літери цілком співголосна моєму баченню війни як такої, та тій ролі, яку відіграє людина на полі бою.

                Особисто для мене  Андрій – це постать, яка випромінювала «токсичний» позитивізм.

                Дещо далі  про нього скажуть побратими, що і є належним та справедливо, я дозволю собі в його пам’ять тільки декілька рядків Стуса: «Вознось мене, мій Боже, чи карай – та тільки знай, що син твій добрий».

А тепер слово його побратимам.

«Офіцер»: «У Андрія була золота мрія – посидіти на червоній площі з українським прапором, заспівати козацькі пісні. Він вірив у перемогу».

Про цю його мрію я дізнався два роки тому. Пригадую, подумалось: «Невже можливо воювати з ядерною державою на її території?»

Тепер, коли по моїй Державі ворог гатить вже більш ніж 650-а ракетами, коли бачу палаючий Харків, розбомблений Маріуполь – починаю розуміти мрію Андрія. Її логіку. Чітку і зрозумілу. Це як Альфа і Омега. Як «Ангел і Янгол» – початок та закінчення Української абетки.

Його мрія не мрія, а аксіома. Ворога потрібно знищувати на його території!! Андрій був правий. Він уже не за горами, новий Нюрнберзький трибунал!

Володимир КУКУРУЗА

Схожі повідомлення

Новороздільські пожежники гасили стерню біля с. Рудківці

admin2

25 новеньких хромбуків передали школам Новороздільської громади від ООН та компанії Google

admin3

Замовляйте гранітні пам°ятники будь-якої складності – “ART-STONE” гарантує якість

admin2

Новий номер реєстратури Новороздільської лікарні

admin2

Ярина Яценко про місця пошанування памяті та концепції їх розвитку

admin2

Барвінок – толока-оновлення

admin2

Залишити коментар