Колектив Новороздільської міської ради поповнився «новими обличчями» – і кожного посадовця ми намагаємося представити нашим читачам. Так, можливо, не з перших днів їх роботи на нових посадах, але це викликано радше їх проханнями: мовляв, дайте часу «вбутися», ввійти у робоче русло, а вже тоді – інтерв’ю.
«Другого» заступника міського голови, вірніше, якщо офіційно, заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради, обрано на 4-ій сесії Новороздільської міської ради 25 березня. 33-річну Ольгу Романівну Ганачевську, начальника Новороздільського міського відділу РАЦСу, підтримали одноголосно.
Втім, Ольга Романівна настільки швидко і органічно влилася у колектив, що з перших робочих днів просто не могла виділити час на зустріч із репортерами міської газети. Нарешті ми поспілкувалися – і пропонуємо читачам запис розмови.
-Ольго Романівно, з якого дня Ви працюєте на новій посаді?
-З 6 квітня 2021 року. Тобто на Благовіщення почалася інтенсивна робота.
– Одразу ж з першого дня?
– В принципі так. З перших днів численні наради, зустрічі, наочно і он-лайн, на платформі Zoom, словом, проходила бойове хрещення, як жартувала Ярина Володимирівна.
– Що входить в обов’язки заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради?
– Більше у «моєму підпорядкуванні» соціальна сфера – освіта, культура, соціальний захист, ну і власне проєкти.
–Тобто проєкти, їх написання і лобіювання, як я зрозуміла, одне з головних Ваших завдань?
– Десь так виглядає. З перших днів брала посильну участь у проектній діяльності. Коли громада голосувала за нову бібліотеку в смт. Розділ, хоча його розробили і впроваджували ще до мого приходу на посаду.
Так, ми займаємося проєктами на всіх етапах його творення – на етапі підготовки, подання, залучення молоді чи громадськості. До того ж незалежно, якого спрямування – чи соціального, чи комунального, приміром, зараз розробляємо словацький проєкт по очистці води. Просто збираємося командою і працюємо.
-Команда – це хто?
-Колектив Новороздільської міської ради. І міський голова та заступники, і різні відділи, з різними напрямками діяльності. Співпрацюємо з усіма практично, в залежності від того, яка тематика проєкту. Наразі з Управлінням соцзахисту готується проект по створенню служби для допомоги жінкам, які постраждали внаслідок насильства.
Працюємо і з молодою режисеркою Мартою Репіньовською, яка хоче створити презентабельний проект міста, свого роду ролик чи то документальний фільм, у якому буде історія міста. Ми допомагали, пишучи і про історію та культуру міста, залучаючи Управління культури, спорту та гуманітарної політики. Сподіваємося на його успішне завершення.
Якщо є економічні «питання», то співпрацюємо з відділом розвитку громади та інвестицій (з ними, зокрема, готували подачу документів на конкурс проєктів Державного фонду регіонального розвитку), чи з Управлінням житлово-комунального господарства. Словом, залучаємо усіх людей, кого це стосується, спеціалістів різних сфер, і цілою командою працюємо над проєктом.
-Чи можете десь чисельно назвати, скільки вже проєктів «запустили» в дію»?
– Важко сказати, адже одні ми безпосередньо розробляємо, з іншими лише допомагаємо у певних моментах, треті – спільна робота. Хоча не важливо акцентувати увагу на чисельності. Бо проєкт – це і подати документацію, і отримати «перемогу», і реалізувати задумане…
– Проєкти це щось нове для Вас? Адже у РАГСі такого не було. Чи Ви вже мали справу з ними?
– Так, у РАГСі це не практикувалося, але я люблю розвиватися у різних напрямках. Отож, навчаючись у Львівському регіональному інституті державного управління при президентові України, у літній період пройшла курси (в онлайн-форматі) по проєктах. І одним з етапів навчання було свого роду «домашнє завдання» «подати» свій проєкт. Я готувала, пригадую, проєкт про соціальну допомогу. Але надалі роботу кожного «студента» розкидали у групах між учасниками, і ми їх оцінювали та давали характеристику. Тут я відкрила для себе багато нового, адже, якщо проєкт стосувався енергозбереження, наприклад, то для його оцінювання я мусила вивчити чи не все про енергозбереження. І так у кожній сфері. Тож за спосіб оцінки мала найвищий бал.
– Значить, акумулювати ідеї та ініціативних людей, модерувати їх роботу, налагоджувати співпрацю між ними – це Ваше?
-Принаймні, мені це подобається і мені вдається здійснення моніторингу, курування, акумулювання корисної інформації і оцінювання.
Ми активно залучаємо, співпрацюємо і допомагаємо будь-яким громадським ініціативам. У плані документації, підтримки – будемо допомагати. Адже у написанні проєктів важливу роль відіграє дотримання таймінгу, тобто часових рамок, напрацювання свого роду «дорожньої карти», зібрання потрібних документів, обрахунок вартості, способів, меж, до чого залучаємо спеціалістів з конкретної сфери.
Проєкт – це ж не просто ідея, це те, що нас болить і що ми хочемо вирішити. Тобто коли виникає ідея, її ініціатори мають бачити в загальному, як її вирішити і чого вони хочуть тим домогтися.
-Як у цьому плані Ви оцінюєте новороздільську громаду?
-Гм, двояко… З одного боку, у нас є багато ініціативних людей, активних громадських організацій. З другого ж, якщо судити по голосуванню за проєкт «Наша громада», бачимо, ще мало зусиль докладають мешканці. Можливо, не готові, можливо, не зовсім вірять у можливості проєктів, у те, що від них щось залежить.
Буваючи на різноманітних навчаннях та зустрічах, спілкуюся з різними спеціалістами та експертами, які діляться корисною інформацією, власним позитивним досвідом.
Є громади, де мешканці не просто беруть участь в голосуванні (для них це вже «пройдений етап»), а навіть фінансово долучаються до проєктів. В одному з міст діє кав’ярня, де продають каву, приміром, на 2 грн дорожче, але люди свідомо туди йдуть, бо ті дві зайві гривні вони вкидають у свого роду «фонд» проєктів, та ще й таким «голосуванням» визначають, що у місті робити першочергово. І таке кафе дуже популярне – і допомагає громаді в розвитку. Є ще ідея з книгарнею…
-Бачу, Ви вже акумулюєте ідеї для нашої громади, але не видаватимемо наперед усі задуми. Значить, якщо є ініціативна група, є ідеї, то саме Ви допоможе вивести їх туди, де можна знайти гроші на втілення цієї ідеї?
-Це дуже голосно сказано. Але загалом так. Ми завжди «за» цікаву ідею, за активне залучення громадськості. Залучення інвестицій, на мою думку, хороший вихід. А по ходу роботи знайомлюся з людьми, котрі знають і мають розуміння, куди звертатися, і готові надати бодай консультативну допомогу.
До того ж, наголошую, не потрібно розчаровуватися, коли щось не виходить з першого разу. Проєкт ж можна подавати не раз. Адже дуже часто такий короткий часовий проміжок між оголошенням конкурсу і датами подання проєктів, що готові напрацювання, «заготовки» дуже «на руку», бо тоді процес йде швидше й результативніше.
-Ольго Романівно, ми настільки захопилися проєктною діяльністю, що упустили сам процес представлення. Давайте повернемося до початків: Ви народилися…
-… народилася і виросла у Миколаєві. Закінчила Миколаївську гімназію. Навчалася у Львівському національному університет ім. І. Франка на юридичному факультеті. Завжди хотіла працювати в суді, але доля повернула інакше – пішла працювати в пенітенціарну службу, в СІЗО (слідчий ізолятор) у Львові. Водночас вступила на економічний факультет Львівського національного університету, де навчалася заочно. Продовжила навчання у Львівському регіональному інституті державного управління при президентові України, на факультеті державного управління та адміністрування. Вийшла заміж і з чоловіком перебралася до Нового Роздолу, де розпочала трудову діяльність у Новороздільському міському управлінні юстиції, де ми разом і працювали з Яриною Яценко. Згодом, у 2014 році, очолила міський відділ РАЦСу.
-Можливо, саме тому Ярина Володимирівна і запропонувала Вам таку посаду?
-Чесно кажучи, напевно, в неї і треба питати. Але напевно, тому, що бачила, як я працюю, як то мовиться, «зсередини».
-Для Вас ця пропозиція була очікуваною чи несподіваною?
-Повна несподіванка!
-Як довго думали над пропозицією і хто допоміг прийняти рішення?
-Роздумувала, адже не можу «підвести» людей, котрі на мене покладають певні сподівання, адже відчуваю відповідальність. Найперше ж мене підтримав чоловік, який знає мене і вірить у мене. Адже за час спільного життя я навчалася в інституті, побувала на численних курсах, семінарах, тож постійний рух вперед і розвиток є моїм звичайним станом, стверджує моя половина. Мама також підтримала, хоча хвилювалася, як справлюсь, сестричка взагалі радо наполягала – це ж рух вперед, це розвиток, новий етап. Так що підтримка близьких важлива для мене.
-Колектив Новороздільської міської ради для Вас не є аж таким новим середовищем. Це допомагає Вам у роботі? Як швидко вклинилися у колектив?
-Так, переважно це люди, яких я знаю. З більшістю співпрацювала. Взагалі я вважаю комунікацію одним з важливих важелів успішної роботи. Тож маю безліч друзів і знайомих, ці знайомства допомагають і у розвитку, адже у кожного свій досвід, ініціатива, є з ким проконсультуватися, порадитися, що завжди додає мотивації. Є «плюси» і у командній роботі, бо завжди можуть допомогти, підтримати. Свого часу, працюючи начальником РАГСу, усі питання, включно до побутових, доводилося вирішувати самій, бо ж керівництво було у Львові. Тепер же відчуваю підтримку команди. Хоча й відповідальність зросла вдвічі. Бо ж не підвести команду – це важливо. Ми всі працюємо на один результат.
-Отож, «вихідні дані», як мовиться, сприятливі у всіх ракурсах. Тож бажаємо плідної командної роботи і досягнення задуманого.
Розмову вела Віра ВЛАСЮК
