Лівчицька спецшкола розташована у вкрай красивому куточку – на околиці с. Лівчиці, у давньому маєтку (1880 року побудови, до речі. У стилі палацу Лянцкоронських, але у меншому форматі). Доглянута територія, викошений парк, які, до речі, облагороджують вихованці спецшколи (уроки трудотерапії у них є обов’язковими, чого бракує, видається, усім «статусним» начальним закладам). Місце якогось затишку і спокою. Хоча ми потрапили якраз у розпал гучного святкування випускного для десятикласників. 6 жвавих «випускників» то поспішали на «фотосесію», то жваво приймали участь у рухливих іграх, які проводили «Благостиня», то задумливо сиділи обійнявшись, напевно, на хвильку задумуючись, що ж їх чекає у дорослому житті? Випускники переважно йдуть навчатися у професійні училища Стрия чи Жидачева, колись більше було і в Новому Роздолі чи Львові (зараз все складніше там облаштуватися).
Цим дітям випала нелегка доля. Так, інтернат доглянутий, шикарні євроремонти і повністю забезпечені усім необхідним навчальні класи. От лише фасад ще потрібно оновити, бідкаються вихователі. Загалом у спецшколі навчаються 56 дітей, з яких 5 круглих сиріт. Тобто на вихідні, коли їх друзі роз’їжджаються по домівках, вони залишаються у спустошених кімнатах. Навчається тут і 6 дітей з Нового Роздолу.
До речі, благодійний фонд «Благостиня» (керівник – Микола Пшик) уже давно опікується вихованцями цієї спецшколи. Підтримують зв’язок і з їх випускниками, особливо новороздільськими.
А одна ідея особливо припала до душі дітям. Тож випускний уже кілька років поспіль проводять разом.
Традиційно уже – гучна музика і рухливі ігри (музичний супровід – Любомир Гуга), міні-пікнік з обов’язково накритими столами та ковбасками «на вогні». Веселі розмови – і спільне фото. Ще – випускний фотопланшет.
Цьогоріч, приміром, фотосесію випускникам влаштувала Галина Василишин, а підприємець Михайло Коваль надав кошти на оформлення фотопланшетів.
До закупівлі продуктів долучилися також чуйні новороздільці – п. Юля (ковбаски для пікніка), Юськів Петро, Ігор Коник, Стрілець Сергій, Марія Кузик (за надзвичайно смачний і урочисто оформлений торт випускникам), і багато людей, імена яких невідомі, але які не залишились байдужими до заклику і передавали речі, продукти тощо.
Завітали на свято і команда Центру «Тавор» – познайомитися, поспілкуватися, адже у їх діяльності багато спільного.
Діти сміливо спілкуються із зовні суворим Миколою Пшиком (особливо прислухаються до його «команд» хлопчаки), дівчата ж довірливо діляться секретами із волонтерами з «Благостині», адже знаються давно.
На прощання отримують продуктові набори, змітають усе зі столів і радо біжать попрощатися та подякувати. Їх вдячність – настільки по дитячому щира і відкрита, що щораз задумуєшся: ой нелегко буде цим дітям без батьківської підтримки облаштуватися у дорослому жорстокому світі, і тоді напевно, підтримкою їм стане «Благостиня», телефони волонтерів якої усі мають записані, і завітати можуть завжди.
Щасти вам, випускники!
