16.5 C
Lviv
30.05.2024
Новороздільська ОТГ

Володимир КАЗБАН: «Спортивна амбіція, наполегливість на тренуваннях та під час ігор у турнірі забезпечили нам ПЕРЕМОГУ над класом суперника із Новояворівська»

Інтерв’ю із тренером , підопічні якого декілька років тому першими з новороздільських команд ДЮСШ стали переможцями Всеукраїнського дитячого турніру з футболу на призи братів Балів, а цьогоріч, також вперше у історії виступів , здобули вікторію у Чемпіонаті Львівської області серед дитячих юнацько – спортивних шкіл

У неділю, 6 червня,  фінальним  матчем  між командами Новороздільської та Новояворівської дитячо – юнацьких спортивних шкіл,  який відбувся на стадіоні «Хімік»,  завершився заключний етап  Чемпіонату Львівської області серед команд ДЮСШ, котрий, нагадаємо, стартував восени 2020 року. Чисельні вболівальники, які гаряче підтримували підопічних відомого тренера Володимира Казбана (а у минулому –  талановитого футболіста, який свого часу захищав кольори  збірної країни на Чемпіонаті Європи серед юніорів, а згодом виступав за вітчизняні команди майстрів, зокрема, і за львівські «Карпати»),  без перебільшення надовго запам’ятали цю супер – гру. Можна впевнено сказати, що їм пощастило подвійно: по – перше, спостерігати за  напруженою драматургією поєдинку, який вирізнявся шаленим бажанням забити супернику гол та водночас прагненням не пропустити «круглого» у власні ворота, а після завершення основного часу –за виконанням  серії із пробиття 5-ти післяматчевих пенальті; по – друге, стати свідками тріумфу новороздільської команди. До речі, вболівальники із стажем запевнили репортера, що це перша така звитяга юних новороздільців від часу заснування турніру в роки Незалежності.

Про чинники успіху команди, а також про деякі візії стосовно перспектив  розвитку футболу у нашому місті ( і не тільки – дитячо – юнацького) Володимир Вікторович КАЗБАН охоче поділився з репортером «Вісника Розділля».

-Якщо говорити про складові, які у підсумку спричинили справді потужний виступ новороздільської команди на цьому престижному турнірі, то їх декілька. Почну із юних футболістів. Я їм дуже вдячний насамперед за те, що вони у такому відповідальному віці (адже більшість гравців 2005 року народження), коли багатьом доводилось визначатися із обранням свого майбутнього, отож нагальною була потреба віддавати більше часу навчанню у школах, постійно відвідували заняття у відділенні футболу ДЮСШ, сумлінно тренувалися, виконуючи тренерські настанови. Так само важливо підкреслити, що і їхні батьки розуміли, що раз їхні діти вже років з вісім, а дехто і всі дев’ять ,  «ходять» займатися футболом у ДЮСШ, то це їхній вибір, від якого не варто віднаджувати навіть тоді, коли вони навчаються у старших  класах ( а дехто навіть вже поступив у Львівський військовий ліцей імені Героїв Крут), бо це їхня справжня спортивна пристрасть. Та, власне, і як наставник під час тренувань  «розпалював» їхні амбіції, переконуючи, що перемогти у обласному чемпіонату так само важливо, як їм декілька років тому  вдалося здобути тріумф на Всеукраїнському турнірі братів Балів. Бо, скажу вам з власного досвіду, що у спорті саме прагнення бути першим, саме амбіції переможця відіграють важливу роль. Бо і наполегливі тренування, і  вміння добре грати у футбол, і досягнута майстерність (утім, це стосується не тільки футболу), якщо у цьому процесі  відсутній визначальний стрижень – особиста та командна амбіція  –  це  недостатні чинники, аби стати найкращим, аби здобути перемогу. І мені приємно, що цей фактор усвідомили і мої підопічні, і їхні батьки. Утім, чотири роки тому моя команда вже відчула, наскільки це солодке і емоційно фантастичне  відчуття – бути чемпіоном, а саме – переможцем у Всеукраїнському турнірі на призи імені братів Балів. І ось – черговий цьогорічний тріумф у Чемпіонаті області з футболу серед команд ДЮСШ.

Що ж, принаймні, один винуватець великої перемоги відомий, тож насамперед вітаю Вас як тренера – чемпіона. Очевидно, пора докладніше розказати читачам про команду, гравців, їхню підготовку до головного матчу турніру…

-Дякую за привітання. А щодо турніру, то, насамперед,  слід уточнити, що Чемпіонат області з футболу складався з 2-х етапів, у якому брали участь усі 28 команд ДЮСШ Львівщини,   і стартував він  у 2020-му році проведенням ігор першого кола. Вже тоді наша команда доволі впевнено вийшла у лідери у своїй групі і була готовою змагатися за найвищий результат у другому колі, який мав стартувати навесні. Відповідно, було напрацьовано і методу тренувань – вийти на пік спортивної форми футболістів напередодні фіналу Чемпіонату області серед команд ДЮСШ.

 Однак у зв’язку із загостренням коронавірусної інфекції взимку – навесні 2021 року, через що Львівську область було віднесено до «червоної зони» карантинних обмежень, яку було відмінено тільки на початку травня, змагання другого кола Чемпіонату області не проводились.

Зважаючи на вказану колізію, на засіданні старших тренерів ДЮСШ області було прийнято рішення другого кола не проводити, натомість  провести фінальний етап за підсумками результатів першого кола.

І скільки команд ДЮСШ із  28 – ми, які восени брали участь у першому колі,  увійшли до фінальної частини Чемпіонаті?

-До фінальної частини, яка складалася з 2-х етапів, увійшло 8 команд: чотири команди змагалися у Миколаєві на місцевому стадіоні, інші чотири – на новороздільскому стадіоні «Хімік». Доречно додати, що попередньо організаторами Чемпіонату було досягнуто домовленість, за якими критеріями обирати стадіон для фінальної гри: яка команда займе 1 місце у своїй зоні, то у тому місті й проводитиметься фінал. Далі ви знаєте – новороздільці перемогли, тому головний матч захоплюючого турніру відбувся у неділю,6 червня, на «Хіміку».

Хоча новороздільці вже знають про результат фінальної гри і перемогу нашої ДЮСШ, проте не всі відвідали наднапружений поєдинок, тому, будь – ласка, поінформуйте загал про цей поєдинок докладніше.

-Гаразд, бо це справді був «валідольний» матч, тому вартий, аби про нього описати окремо. Отже, насамперед, декілька суттєвих характеристик про нашого суперника – команду ДЮСШ з Новояворівська. Зізнаюся, що ще перед фінальною частиною у телефонних розмовах із тренерами ДЮСШ області ми обговорювали потенціал та можливості команд – учасниць Чемпіонату. І декілька разів почув відгуки саме про новояворівчан, мовляв, це дуже сильна команда, яка буде претендувати на найвищу нагороду. Дещо пізніше докладніше дізнався, на чому базуються такі високі оцінки. Зокрема, команда Новояворівської ДЮСШ брала участь у весняному Чемпіонаті Дитячої  юнацької футбольної ліги України. За цей період команда  зіграла 15 календарних  ігор із суперниками, отже, нескладно було передбачити, наскільки вони були зіграні перед фінальним етапом Чемпіонатом області серед команд ДЮСШ. Уявіть собі, з якими «монстрами» у позитивному значенні слова доводилось грати новороздільцям…

Перш ніж продовжити цікавий аналіз ігор фінальної частини Чемпіонату, прошу відповісти, чи брала участь у Дитячій юнацькій футбольній лізі новороздільська команда?

-Гм…Отже, скажу відверто: команда відділення футболу Новороздільскої ДЮСШ ніколи не виступала у турнірах Дитячої юнацької футбольної ліги, оскільки, наскільки мені відомо, у бюджеті не було можливості віднайти необхідні кошти на фінансування участі у Чемпіонаті ДЮФЛ. До речі, у минулому році  у вищій лізі ДЮФЛ України виступали дві команди Миколаївської ДЮСШ  двома складами – 2006 – го  2007 – го і  2004-го та 2005-го років народження. На жаль, поки що юні футболісти нашої ДЮСШ не мають нагоди помірятися силами із сильними суперниками  такого високого  рангу, перевірити власний рівень майстерності, набути необхідного ігрового  досвіду. Щодо  нашого  відділення футболу, то, користуючись нагодою, хочу відзначити, що  директор ДЮСШ Ярослав Іванович ВАЦИК надає всебічну підтримку, тому наразі  маємо і м’ячі та інше необхідне. Але, як кажуть, замало. До слова, вдячний друзям, з якими колись разом грали в футбол і які натепер живуть і працюють в США та Канаді: вони допомагають нашому відділенню футболу і з-за океану – інвентарем, формою. Наприклад, у фіналі наша команда грала саме у формі, надісланій із США.

Утім, що казати про команду ДЮСШ, коли   зо три роки припинила виступи у обласній футбольній першості міська команда «Хімік». Але, якщо продовжувати розмірковувати  на вказану тему, то, власне, з цієї причини вихованці міської ДЮСШ позбавлені, так би мовити,  перспективи росту – по завершенні навчання у відділенні футболу у дитячо – юнацькій спортивній школі переходити на вищий рівень вдосконалення  майстерності, зокрема, вливатися в  юнацький склад, а, наприклад, особливо здібним – в дорослий. Так було віддавна, зокрема, і в моїй футбольній «біографії». Утім, не тільки у моїй. На жаль, у крайні роки цей процес з відомих причин, насамперед, відсутності джерел фінансування міської команди «Хімік», обірвався…

Авже ж – і в підсумку цьогоріч на міському стадіоні із суперниками грає  команда із сусідніх Берездівець, яка виступає в другій лізі  чемпіонату області. Давайте порозважаємо: коли мрія сотень і сотень новороздільців бачити рідний «Хімік» у заявці на участь у Чемпіонаті області стане дійсністю?

-Гаразд, спробуємо поміркувати, хоча не можу сказати, що стосовно  реалізації цієї мрії вболівальників я аж такий оптиміст. Хоча відома істина гласить, що шанс є завжди. Отже, хоча команда і припинила виступи у обласному чемпіонаті, ФК «Хімік» має Статут клубу, інші необхідні документи, і президента. Як на мене, то і збір гравців у відроджену команду  багато часу не забрав би, оскільки є у місті футболісти, які ще остаточно не повісили бутси на гвіздок, інші продовжують грати за інші команди. Але усе гальмує брак коштів на утримання клубу, інфраструктури, на видатки, пов’язані із заявками ФК «Хмік» на участь у обласній першості та на інші обов’язкові витрати. До речі, зо два місяці тому відбулося зібрання небайдужої спортивної громадськості міста з участю представників міської ради (на жаль, з поважних причин я був відсутній) і президент клубу Олег Шайнога поінформував про ситуацію із ФК «Хімік», ознайомив із попереднім кошторисом видатків, а також повідомив, які приблизні видатки на утримання  футбольних клубів сусідніх міст – Миколаєва, Жидачева та інших. Утім, присутні на зібранні представники влади, так мені казали, глянувши на попередні цифри кошторису ФК «Хімік», зізналися, що натепер у міському бюджеті таких коштів не віднайти. От і все, що можу сказати про шанси на відродження міської команди. Поки що вони, як кажуть, туманні.

Й справді, туманні. Утім, як кажуть, хай йому грець, до цієї дражливої теми ми ще очевидно повернемось. Тому час перейти до найцікавішого і найприємнішого у наші бесіді – про перебіг фінального матчу…

-Охоче прозвітую про фінал – направду драматичний і суціль насичений інтригою матч, у якому були присутні, якщо вживати шахову термінологію, гросмейтерські ходи. Отже, як вже згадував, команду з Новояворівська більшість фахівці заздалегідь вважали фаворитом турніру, а дехто навіть не бачив їм альтернативи. Але, тепер зізнаюся відверто,  і моя команда щодо фіналу мала неабиякі амбіції. Адже юнаки яскраво і стабільно зіграли як восени 2020 –го року у першому колі Чемпіонату області, так і у фінальній частині у Новому Роздолі команда демонструвала зрілу гру, уміння за потреби  міняти акценти у грі. І вже у першому таймі новороздільці своєю осмисленою, раціональною,  комбінаційною грою дещо спантеличили впевнених новояворівчан, які справді виглядали потужно. Але все таки, якщо аналізувати ігрові моменти, співставляти деякі продемонстровані показники якості гри, ми виглядали трішки кращими. Хоча і розійшлися мирно. А от вже в другому таймі суперники, які були відчутно у кращій фізичній формі, адже, як зазначав,  новояворівська команда зіграла перше коло Чемпіонату України серед команд дитячої юнацької ліги, помітно переважали нашу у деяких компонентах гри. Зізнаюся, що під завісу матчу наша команда помітно «підсіла», але грала самовіддано, на межі можливостей. Звісно, усі гравці зіграли наповну, але хочу відзначити воротаря Артема Мацкулу, який надійно захищав ворота, декілька разів зігравши просто фантастично.  І коли прозвучав свисток арбітра про завершення основного часу поєдинку, – а фінал обслуговував  відомий арбітр, який багато разів визнавався кращим арбітром Львівщини Роман БРАНДИБУРА – , наша команда зітхнула з полегшенням, бо, що не кажи, а пробивати пенальті – це, по суті, лотерея, яка робить шанси рівними для кожного учасника.

Згідно із жеребкуванням, першими отримали право пробивати пенальті новояворівчани. Це була однаково найнапруженіша  мить як для нашого голкіпера Артема Мацкули, так і для суперника. Короткий розгін, вивірений удар в кут, але марно – Артем, вгадавши напрям, чітко парирує. Отже, у нашої команди з’являється реальний шанс – стати Чемпіонами. Але маленьке «але»: для цього ніхто з 5 пенальтистів не повинен схибити. І сталося – відзначилися усі! З радістю і приємністю називаю прізвища авторів голів: Богдан БІДЗІНСЬКИЙ, учень НВК ім. В. Труша; Роман РАТИЧ, учень ЗОШ №5, натепер – курсант Львівського військового ліцею ім. Героїв Крут; Олег СМАЛЬ, учень ЗОШ №3; Володимир ГУДИШ, учень ЗОШ смт Розділ; Володимир КРАСНОПОЛЬСЬКИЙ, учень ЗОШ №5. Із цієї чудової п’ятірки відзначу сильного духом і волі Володю Краснопольського, адже його удар був вирішальним, чемпіонським. Важко уявити, які він відчував емоції перед пробиттям пенальті. Але справився із тягарем відповідальності і чітко, «розвівши» воротаря у протилежний кут, забив переможного гола. В цю мить увесь стадіон завмер, а згодом вибухнув радісними вітальними вигуками та оплесками. Це солодке слово – ПЕРЕМОГА!..

І коли нашим чемпіонам вручали золоті медалі  переможців та Кубок представники Львівського обласного управління з фізичного виховання і спорту МОН України на чолі з Михайлом ЦЬОНОЮ та директори Новороздільської та Миколаївської ДЮСШ, які приймали фінальну частину обласного чемпіонату,  Ярослав ВАЦИК та Роман ЧЕНЬ, голова комітету молоді і спорту Миколаївського адміністрації Іван НАКОНЕЧНИЙ ( принагідно, відзначу, що відкривав турнір начальник відділу з питань фізичної культури і спорту Новороздільської міської ради Олександр ПРИДАТКО, до слова, колишній чемпіон світу та Європи з водних видів спорту), то наші гравці просто світилися від щастя. Що й казати, тріумф і спортивна амбіція взаємопов’язані…

Друже Володимире, ще раз вітаю з вікторією, але на завершення прошу назвати склад усіє команди – переможця.

– Мови нема, вони  заслуговують, аби їхні прізвища знали містяни. Отже, знайомтесь: Артем Мацкула (СШ №4), Остап Гушевський (СШ №4, політехнікум), Володимир Кулинич (СШ №4), Назар Лаврів (ЗОШ №5, політехнікум), Дмитро Триндяк (ЗОШ №5), Олег Смаль (ЗОШ №3), Б. Бідзінський (капітан) (НВК ім. В. Труша), Назар Шайдец (ЗОШ №5, залізничний технікум?), Артур Синюк (НВК ім. В. Труша) Володимир Гудиш (ЗОШ смт Розділ), Роман Ратич (ЗОШ №5, військ. Ліцей), Денис Николин (ЗОШ №5), Володимир Краснопольс ький (ЗОШ №5, в. ліцей, Тарас Левченко (СШ №4), Тарас Кожомін (смт Розділ, в. ліцей), Денис Щурко (ЗОШ №3). І наостанок –  кращим гравцем турніру визнано Артема Мацкулу.

Розпитував Іван БАСАРАБ   

Схожі повідомлення

Дитячі мрії … в інтерпретації Галини Приріз

admin2

ЗА ПОПЕРЕДНЮ ДОБУ ПІДТВЕРДЖЕНО COVID-19 у 399 МЕШКАНЦіВ ЛЬВІВЩИНИ

admin3

Турнір з настільного тенісу визначив переможців серед навчальних закладів Новороздільської ОТГ. На жаль, окремі вчителі фізкультури ігнорують участь у змаганнях

admin3

ПОКРОКОВА ІНСТРУКЦІЯ створення Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку(ОСББ)

admin3

До рідного гніздечка з війни приїхав односельчанин. Після радісної і щемної зустірі з дружиною та дітьми поспілкувався з волонтером. Воїн Олег щиро дякував сільським доброчинцям за підтримку і посилки

admin3

Юні піаністки Евеліна УБОГА та Софія МУРИН – переможниці Міжнародного конкурсу мистецтв “Європейська осінь”!

admin3

Залишити коментар