16.5 C
Lviv
22.11.2026
«Вісник Розділля»
Новороздільська ОТГ

Нашій шановній і рідній Стефанії Іванівні ІВАНІВ – 85!

У неділю, 7 грудня, у нашій сім’ї велична подія – День народження дуже рідної і шанованої людини – дружини, матері, бабусі, прабабусі і тещі – Стефанії Іванівни ІВАНІВ.

Для нас вона – не тільки добра і дбайлива берегиня сімейного гнізда, але і мудра навчителька родинних українських традицій. Ці високі слова не перебільшення – вони були і є стрижневими цінностями нашої шановної ювілярки, які вона прищепила кожному з нас.

Ще з юних літ незбагненна внутрішня потреба вчити дітей рідної мови зумовила вибір професії Стефанії Іванівни – після закінчення школи вона навчалася у педагогічному вузі на факультеті української мови і літератури. Згодом понад 40 років Стефанія Іванівна була вчителькою української мови і літератури у Новороздільській СШ №3.

Стефанія Іванівні понад усе любила свою “найкращу професію” і трепетно передавала свої глибокі знання учням, прищеплювала їм любов до української мови і літератури, виховувала їх у патріотичному дусі. Також вона гарно виконувала українські пісні і складала вірші. Це додавало світлих  емоційних барв у дружному педагогічному колективі школи.

До слова, у цій школі навчалися і ми – татові і мамині дочки Вікторія та Зоряна, внук Маркіян і майбутній зять Іван. Прикметно, що учні класів, у яких Стефанія Іванівна була класним керівником аж до виходу на заслужений відпочинок, і досі підтримують з нею теплі зв’язки, при нагоді запрошують ветеранку освітянської ниви на кавування.

На завершення освідчення в любові і поваги до нашої рідної шановної ювілярки даруємо одну з улюблених пісень Стефанії Іванівни “Ніби вчора” (вірш Петра Запотічного. Музика Ігоря Білозіра):

“Ніби вчора, рідна Мамо,

Ви мене будили рано,

Промінь сонця зустрічали солов’ї.

Пастухи череду гнали,

На сопілках вигравали,

Горлицею туркотіли ви мені.

Приспів:

Вже дарує сонечко новий нам день,

Джерельце неспіваних іще пісень.

Щедроти черпни у ньому, доброти,

А у ранків золотистих — чистоти,

Диво–сили набирайся у землі,

Пам’ятай щодень слова мої.

Ніби вчора, рідна Мамо,

Ви мене будили рано,

А світанок дивограєм розквітав.

Верби коси розпустили,

До водиці нахилились,

Вітер в краї вашу пісню засівав.

Приспів.

Ніби вчора, рідна Мамо,

Ви мене будили рано,

Скільки митей світанкових відійшло,

Літа з сумом відлітають,

Ваші внуки підростають,

Віддаю їм вашу ласку і тепло.

Приспів.”

З роси Вам і води!

З повагою і любов’ю – чоловік Остап, дочки Вікторія і Зоряна, внук Маркіян і його дружина Уляна, внук Зорян і  його дружина Міла, правнуки Данило, Софійка і Марк, зять Іван.

Схожі повідомлення

Максим Бутченко, менеджер історичного та культурного розвитку палацу Лянццкоронського, про майбутню візію палацу

admin2

Обливаний понеділок цього року був особливо сонячним! Запрошуємо на продовження нашого великоднього дійства, яке відбудеться у вівторок у парафії Святителя Миколая ПЦУ та парафії УГКЦ священномученика Йосафата Кунцевича

admin3

Автопарк ДП “Благоустрій” поповнився новою технікою: за кошти міського бюджету придбано екскаватор

admin3

Управління соцзахисту населення змінило графік роботи

admin3

У КНП «Новороздільська міська лікарня» відбулося урочисте відкриття оновленої лікарняної каплиці

admin3

Співпраця соціальних служб сусідніх громад щодо допомоги учасникам АТО – налагоджена

admin2