що склалася сьогодні під час чину похорону
Любов до Тебе горе не розвіє,
Не розпорошить вдячність сивий час.
Шкільна Матуся, вчителька Надія
Із класу в клас вела за руку нас.
Наш шеф іде! Атас! Усі – за парти!…
Надія входить з усмішкою в клас
І каже, що нарід Той не здолати,
Що Батьківщину любить як Тарас!
Марина КАЗБАН, випускниця СШ №2 1972 року випуску
