16.5 C
Lviv
14.05.2025
«Вісник Розділля»
Новороздільська ОТГ

БЛАЖЕННІ ЧИСТІ СЕРЦЕМ…

Блаженні чисті серцем” – саме цей напис на кареті швидкої допомоги з номерним знаком іноземної держави привернув увагу при вході до мега – маркету “Ашан”, що при в’їзді до Львова. На борту автомобіля високе число – «300». Вікна автівки в тріщинах від осколків ворожих бомб. На сидінні водія – закривавлений піксель…

Скількох поранених цей санітарний автомобіль вивіз з поля бою до стабілізаційних пунктів – про це можна тільки уявляти. Поряд – скриньки для бажаючих надати матеріальну допомогу ЗСУ.

Неподалік зупинка маршрутки “555”, якою за годину з “хвостиком” прибуваю у Новий Розділ. Ось і мій будинок. Я живу поряд з територією дитячого садка та стадіону школи №3. Зауважую, як у  самому центрі футбольного поля п’ятеро військових у пікселях уважно записують в свої блокноти слова молодої дівчини, також зодягненої у піксель. Вона бере в руки указку і щось їм показує на широкому планшеті з високою підставкою.

Я спостерігаю з чималої відстані , мені не чутно, що вона їм розповідає і що саме зображено на планшеті, який подібний на мольберт. Такі я бачив на виїзних пленерах художників.

Врешті дівчина завершила свій виступ, а далі спостерігаю, як двоє воїнів беруть на плечі одного з побратимів, імітуючи евакуацію пораненого з поля болю. Одразу пригадав розтрощений медичний автомобіль  з числом “300” на борту біля “Ашану” у Львові.

Розумію, що підійти до них і промовити: “Дякую за службу!” – це сьогодні не надто вдалий момент. Бо в них тренінг, вони зосереджені і налаштовані на бій. Реальний. Ще буде нагода подякувати, роздумую, адже в одному місті живемо. Та і з часом в мене цейтнот – за чверть години в нашій Новороздільській міській бібліотеці для дорослих відбудеться презентація виставки художніх робіт відомої громадської мистецької організації “Спілка творчих людей”, що об’єднує митців зі Стрия, Дрогобича, Нового Роздолу.

І ось я вже тут, у книгозбірні. Наше місто представлене на цьому заході доволі широко, я прямую оглянути роботу викладача художнього відділу Новороздільської дитячої школи мистецтв імені Олега Рудницького, до речі, співзасновниці цієї спільноти, обдарованої особистості з академічною освітою Надії Толстільової. Назва її картини “Я тебе відвезу!”(символічно про дорогу у світле майбутнє) .

В часі презентації художніх робіт про історію іконопису зі слайдовою ілюстрацією, а саме – відмінності стилю подання зображень святих в Східній і Західній традиціях, оповість священник УГКЦ священномученика Йосафата о. Роман Штігер.

Бути пунктуальним й не запізнитись – це важливо. Ці рядки пишу по завершенні відкриття виставки. Який післясмак? Якщо сказати “Не пожалкуєте!” – це буде банальність, я бачив очі цих художників – вони вклали душу в свою творчість, а це гарантія того, що ви не побачите жодного ерзацу – тільки щирість та прихильність до того, хто буде споглядати ці роботи. Отож запрошую кожного відвідати цю виставку – галерею…

Вже покидаючи виставку, пригадав собі події цього дня. Санітарний військовий автомобіль з числом “300” на дверцятах та закривавленим пікселем на водійському сидінні, воїнів, що проводять тренінг евакуації з поля бою на стадіоні школи №3,  і ось ці творчі люди з вогником гуманізму у очах….

І все склалось в єдиний пазл. Войовничий гуманізм – ось що потрібне нам сьогодні. Гуманізм, який виявив би свою мужність, довівши, що принцип СВОБОДИ не можна дозволити знищити божевільному фанатизму та шовінізму російської недоімперії!…

До речі, одного з воїнів, з якими дівчина – інструктор проводила тренінг на стадіоні третьої школи, я таки зустрів. Я лаконічно промовив: “Ти з побратимами живеш ось так (при цьому я стиснув руку в кулак), а переважна більшість ось так (при цьому я розслабив зігнуту в кулак долоню і відпустив пальці)» . І тихо, тамуючи хвилювання, завершив: “Дякую за службу, дякую, що в пікселі!“, міцно потиснувши воїну руку. Це був дружній потиск як прояв войовничого гуманізму, про який сьогодні йшла мова. А цитата з Євангелія, винесена мною в заголовок статті і викарбувана ворожими кулями та осколками на борту згаданого мною медичного автомобіля – “Блаженні чисті серцем” – цілковито лягає в канву робіт, представлених на відкритій виставці, презентація якої відбулась в приміщенні нашої центральної бібліотеки. З першого погляду помічаєш, що це писалось з ЧИСТИМ серцем.

І на завершення теми про військовий гуманізм – всі кошти, отримані від реалізації картин, підуть на потреби ЗСУ…

Володимир КУКУРУЗА

Схожі повідомлення

СВІТЛО ВОСКРЕСІННЯ

admin3

Урочиста хода до Дня Прапора

admin2

Ярина ЯЦЕНКО: «Старт зроблено, попереду – багато роботи»

admin2

14 жовтня геройською смертю загинув воїн ЗСУ, мешканець с. Станківці Андрій МЕЛЬНИЧУК

admin3

З роси і води вам, наші постійні читачі!

admin2

Ще один проєкт-переможець Нового Роздолу: обмін “Веселками” і гості зі Старобільська на День Незалежності

admin2