Про біль непоправної втрати найдорожчої Людини – у пронизливому до глибин душі повідомленні донечки Героя Krystyna Kuzenko на своїй сторінці у Facebook:
26.03.2022 … Ця дата назавжди для мене буде проклятим днем, днем коли тебе у мене забрали
Мій тато, був чудовою та прекрасною людиною.
Людиною, яка завжди прийде на допомогу і не буде просити нічого взамін
Людиною, яка завжди бачить позитив, навіть там де його близько нема
Людиною, яка з хворою ногою морозила дупу в окопах на Луганщині, і ні разу, ні разу ні на що не жалілась
Людиною, яка не стала патріотом вчора, він ним був завжди
Людиною, яка не вміла брехати, маніпулювати чи заздрити
Людиною, якій завжди всього вистачало (бракувало хіба рибалки на улюбленому Дністрі)
Людиною, яка кожної п’ятниці до мого приїзду розморожувала та запікала тунця
Людиною, а саме люблячим татом, який завжди був поруч і підтримував будь які мої починання
Ти справді найкращий тато на світі і я дякую Всесвіту за те, що мала не так довго як би мені хотілось найкращого тата на світі
Ми жили надією практично 3 роки. Ми справді сподівались, що трапилось чудо, і ти повернешся додому
І ось ти повертаєшся додому, на щиті
Словами не передати, як боляче втрачати рідних на війні. Боляче розуміти, що донька ніколи не познайомиться зі своїм дідусем. Жити в невідомості і просто надіятись, що сталось чудо
Сподіваюсь жоден з Вас, хто читає цей допис про це не дізнається ніколи.
Я дякую тобі тату за те що навчив слухати якісну музику, критично мислити і вірити в людей.
«Я Повстанцем залишуся аж до загину,
Не прогнати мене із моєї Країни!
Щоб зрадницький виплід у пекло зійшов
Я воюю на Сході – кипить моя кров.
Так, я Повстанець, і кипить моя кров.
Я повстав – за свободу
Тече моя кров!..»
