Про це йдеться у повідомленні на сторінці Roman Zotenko у Facebook. Що й казати, вражаюча історія, на яку, сподіваємося, буде належне реагування. Щодо автора: Роман колишній багаторічний працівник редакції газети “Вісник Розділля”. Принциповий і фаховий, з гострим відчуттям справедливості. І сильний духом. Пригадується, у перші роки роботи у редакції така риса Романа “видобула” з пам’яті вашого автора згадку про персонажа з відомого кінофільму “Сотніков” за повістю Васіля Бикова, у якому йшлося про білоруських партизанів в часи ІІ Світової війни.
Такого б ще Роману здоров’я, як сила духу і волі, – відважно захищав би Державу від окупантів – кацапів як військовослужбовець. Та ба!…
Отже, про свої поневіряння із “своїми” діагнозами, яких хіба агресору побажати, Роман Зотенко докладно виклав у вказаному повідомленні. Подаємо текст без редагування. Тримайся, друже!
По своїх хворобах я проходив влк (аневризма внутрішньої сонної артерії і судинна енцефелопатія – хронічна ешемія головного мозку. Під час проходження влк мене скерували (лікар нейрохірург) по аневризмі на церебральну ангіографію. Це скерування я приніс на влк і мене було визнано придатним по статті 41в. Стаття 41в це аневризма після операції. Не витрачаючи час після влк я отримав скерування на госпіталізацію для операції (обстеженя) церебральна ангіографія. Церебральна ангіографія це операція яка проводиться в операційній з обовязковим місцевим наркозом. Ця операція потрібна для того щоб підтвердити наявність аневризми і далі знати чи потрібна операція по її лікуванню. Після церебральної ангіографії мені дали висновок що по цій хворобі мені потрібна операція. Пролежавши 4 дні в станціонарі я отримав виписку в якій чітко вказаний діагноз церебральна аневризма мішковидної форми і вказаний розмір. Після цього я звернувся в влк, де мені сказали що в мене є зміни в здоровї і я маю повне право вимагати повторне влк. Прийшовши в центр комплектування я написав заяву в якій вказав що прошу мене направити на влк у звязку з зміною стану здоровя. Керівник військомату пан романович відмовив мені і сказав так: якщо прийшов на своїх ногах значить здоровий і розпорядився мене мобілізувати в той самий день коли я прийшов в військомат. До 19 вечора мене не випускали з військомату а потім повезли в Стрий. Після цього в мене почалась подорож по всій Україні. Мене повезли на рівненський полігон, потім Житомир, Десна, Івано-Франківськ, Червоноград, Великі Мости. Кожна з цих частин мене не брала після того я дізнавалася про церебральну аневризму. Остання моя подорож це Камянецьк-Подільський. Як сказав керівник якщо не візьмуть тут то відправить в Харьків. В Камянець-Подільську беруть всіх. Тому залишився тут і далі добиваюся по своїх хворобах справедливості. Докази наявності хворіб докладаю. Хочу сказати так: ртцк проігнорував мій стан здоровя тому вся відповідальність за будь-які наслідки по моїй хворобі лягають саме на пана романовича керівника ртцк. Я вже служив минулого року (2023) в армії по всіх повістках зявлявся, від воєнкомату не ховався. Ухилянтом не являюсь, прийшов сам у військомат, відстояв чергу просити влк у звязку зі зміною здоровя а був в той самий день (10 червня 2024 року) мобілізований і з того часу додому не відпускали. Прошу максимально поширити, щоб люди знали як працює миколаївський ртцк львівської області.
