Ми можемо жалітися на долю.
Та забуваєм, що в нас є –
Любов дітей, батьків,
онуків
І все, що Бог нам всім дає.
Що кожному потрібно з нас.
І Він дає нам свою ласку.
В потрібний день, в потрібний час.
Коли в житті з нас хтось спіткнувся,
Ми просимо Його, щоб нам поміг.
Тоді звертаємось з молитвою до Нього,
Щоб наші душі Він зберіг.
Бо випадковостей ніколи не буває.
Усе написано на небесах.
І щоб собі ми не плекали.
Життя летить, неначе птах.
Віра ОСИПЧУК
