Вашому автору пощастило бути свідком цієї знаменної події. А також, поки ми разом їхали автівкою у місто Лева на зустріч із полковником – прикордонником із спецпідрозділу прикордонних військ, репортеру вдалося дізнатися дещо більше про винуватців приємної події, аніж досі було відомо із скупих повідомлень про їхні рейди на Схід у міській газеті.
Отже, вчора, 28 грудня, трійка невтомних волонтерів – це три нерозлучні друзі, «бамівські» новороздільці 42 – 50–ти років – Петро Біляк, Петро Щіпний та Михайло Бальзан (батько полеглого 22 березня 2022 року у боях біля селища Новотошківка Луганської області Героя України старшого лейтенанта ЗСУ Ростислава Бальзана), які, до слова, з незначними часовими проміжками закінчили СШ №5. Власне, і самостійне доросле життя не стало на заваді їхній дружбі, отож, де б хто з них не перебував, якою б роботою в Україні чи за кордоном не займався, вони і досі нерозлийвода.
А коли в Україну, підло і зненацька у вранішніх сутінках 24 лютого 2022 року, посунув широкомасштабною війною російський агресор, три товариші стали волонтерами. Фактично з 26 лютого минулого року, коли «алярмово» Петру Біляку та Івану Карвашу довелося везти «бусом» потрібну допомогу для війських, яку у спішному порядку надали о. Іван Рибко та волонтерська спільнота «Лицарі Христа» до Малина Житомирської області. Відтоді, власне Петро Біляк, Петро Щіпний та Михайло Бальзан невтомно доставляють зібрану у Новороздільській громаді допомогу туди, де її найбільше потребують. А це – і бійці військових підрозділів, і мешканці тамтешніх містечок, і госпіталі міст.
«Географія» їхніх волонтерських вояжів вражає: Авдіївка, Покровськ, Краматорськ, Сіверськодонецьк, Часів Яр, Костянтинівна, Бахмут Донецької області, міста Харківщини та Запорізької області («Може, що і пропустили» – , жартують хлопці у колективному інтерв’ю).
Принагідно, хлопці просять обов’язково згадати у тексті, що до надання допомоги активно долучаються, окрім мешканців Берездовець та Гранок – Кутів, і новороздільці, зокрема, Борис Мотичак, Володимир Рисак (придбав тепловізор, який було відправлено воїну – земляку другу «Тихому», а також значну кількість автомобільних шин для військових автомобілів), і добрі люди з Розділля: підприємиця пані Марія з Верина, пані Леся зі Старого Роздолу, а також знайомі і з віддаленіших теренів – Василь Ждек зі Стрия, родина Захарчуків із с. Лисиничі поблизу Львова, з Волі Висоцької, Добросина. А ще активно долучаються і земляки, які живуть і працюють за кордоном, зокрема, Ярослав Білінський (допоміг коштами і матеріалами) – колишній «афганець», який працює у Польщі водієм вантажної «фури».
Окремо, волонтери відзначали вагомий внесок у надання допомоги о. Івана Рибка, керівника Благодійного фонту «Карітас – Новий Розділ», настоятеля римо – католицької церкви Воздвиження Всечесного Хреста о. Дам’яна Панковяка, координатора 8-го окремого батальйону УДА «Аратта» ім. Андрія Гергерта Василя Дабіжі та Миколи Пшика (друга «Офіцера»), новороздільського волонтера Олега Павлишина, керівника Новоороздільського відділення «Нової пошти» Мирослава Лепкого, який сприяв відправленню великогабаритних вантажів, і, звичайно, старости с. Березівці та Гранки – Кути Дмитра Сапиги.
На прохання репортера розповісти, яким чином вони виконують непросту роботу, як розподіляють обов’язки, Петро Щіпний зазначив: «Ми як мушкетери: один за всіх – всі за одного. В нас нема такого, що один вдома спить, а інші займаються збором. Волонтерством займаємося разом. Якщо щось треба зробити, завезти – привезти, здзвонюємося по – мобільному – і гайда до роботи…»
А завершимо репортаж приємним акордом – у Львові новороздільських волонтерів зустрів особисто командир спецпідрозділу особливого призначення Прикордонних військ і виконав приємну місію – вручив їм медаль «За вірність українському народу». А згодом додав: «За дорученням командування хочу подякувати вам за вашу вкрай важливу волонтерську діяльність і від імені бійців усього підрозділу хочу побажати вам всього найкращого, міцного здоров’я, успіхів і в подальшому допомагати не тільки прикордонникам, а усім, хто її потребує». Своєю чергою, Петро Біляк від імені новороздільського «волонтерського гурту» подякував військовослужбовцям, зокрема, прикордонникам, за високу нагороду і за те, що вони, ризикуючи життям, захищають Україну від російської дикої орди і побажав, аби їх оминали гострі ворожі кулі і, звичайно, Перемоги.
Іван БАСАРАБ
