… Власне, саме усе винесене в заголовок в сукупності і розворушило особистісні душевні сум’яття вашого автора після перегляду у «гуглі» сюжету із сайту інформаційної агенції «Інфоскоп» про затримання правоохоронцями новороздільця Ігоря Мацкули, яке мало місце у четвер, 29 червня, у приміщенні МБК «Молодість», де саме цього дня відбувалася чергова сесія Новороздільської міської ради.
А надто, педалювання у вказаному «кіні» наголосу, що правоохоронці затримали саме журналіста. От тут я і не стримався, бо ж ішлося про начебто колегу. Утім, насамперед уточню, що віддавна будучи знайомим із вказаною вище особою із таким прізвищем, вельми здивувався, що він…гм, журналіст. Але се, так би мовити, ліричний відступ від головної теми.
Отже, і ваш автор, і, мабуть, тисячі новороздільців, які 29 червня і в наступні дні вочевидь переглядали на відео вказаного сайту «кадри» із правоохоронцями, котрі, застосовуючи певні фізичні зусилля і «кайданки», затримують Ігоря Мацкулу, були шоковані цим моторошним сюжетом. Причому, закадровий голос, якщо не помиляюся, працівника «Інфоскопу» Ярослава Олійника та , імовірно, особи, зовнішньо дуже схожої на мешканця Нового Роздолу Ярослава Путаса, наголошували, що, мовляв, поліція затримує ЖУРНАЛІСТА, який прибув у МБК «Молодість» висвітлювати перебіг чергової сесії Новороздільської міської ради.
Якщо побіжно, то ще декілька слів про подальше тематичне продовження зазначеного «кіна»: представник «Інфоскопу» почергово запитував у міських правоохоронців при вході у відділення поліції , а згодом (у приміщенні міської ради) і у міського голови Ярини Яценко, на яких підставах затримано журналіста, працівника ГО «ІА «Інфоскоп» Ігоря Мацкулу. Відповіді звучали вичерпні.
Утім, згадаймо відомий міський фірмовий слоган, « Це ж Новий Розділ, крихітко!», який прозоро натякає на, даруйте за тавтологію, особливі особливості мого найкращого міста на планеті. Отож, містом (мабуть, читач здогадується, з яких «рупорів») поповзли чутки – теревені, мовляв, поліціянти затримали місцевого журналіста, який хотів донести до громадського загалу інформацію про перебіг сесії Новороздільської міської ради. А це, мовляв, перешкоджання професійній діяльності…
Утім, виявилося, що приводом для затримання Ігоря Мацкули була дуже вагома підстава.
Забігаючи наперед, ваш автор однозначно на стороні тих, котрі його затримували. Бо вони виконували свій обов’язок. Варто наголосити: в суворі дні російської широкомасштабної геноцидної навали на Україну кожен повинен виконувати свій обов’язок. Кожен на своєму місці. Хто в тилу, хто, як воїн – захисник, на фронті.
От минулого тижня місто проводжало у останню путь на Алею Героїв на міському цвинтарі новороздільця військовослужбовця 29-річного Руслана Вальського, який загинув смертю хоробрих на Донбасі. Він наш сучасник: у Новому Роздолі закінчив четверту школу¸ політехнічний коледж, в Івано – Франківську – Інститут нафти і газу. Перед війною працював у Розвадові у відомій будівельній фірмі. Але коли йому «прийшла повістка» служити в ЗСУ, він сприйняв її з гідністю і, як казали вашому автору колеги Руслана, з полегшенням і навіть радістю, бо ж він захищатиме Неньку – Україну, неньку – матір, батька, улюблених бабусь і молодшого на 6 років брата Мар’яна. Він сповна виконав своє призначення і обов’язок.
А от з Ігорем Мацкулою, як кажуть, не все так гладко із його реагуванням на «повістки з воєнкомату» (тепер правильно назва цієї установи звучить дещо інакше, але суть та сама). І тут до зазначеного вище вкиду ІА «Інфоскоп» у інформаційний простір нашої громади, мовляв, правоохоронці затримали журналіста, є суттєві зауваження. Додам, я дуже себе стримую, дотримуючись існуючих журналістських стандартів, аби щодо поведінки у описаній ситуації Ігоря Мацкули та його колег з «Інфоскопу» не вжити належних у такій ситуації висловів. Утім, я беру приклад мого друга дитинства по 9- у кварталу і по життю Василя Гупала, який свого часу був міським головою, який мудро зніс наклепи вказаної особи і іже з нею подібних , і терпеливо провадив урядування у своїй каденції (на наступну Василь Теодорович і не «замірявся», бо він для себе вже зробив певні висновки щодо існуючої «системи координат» функціонування органу місцевого самоврядування і сказав собі і прихильникам «Баста!».
Спочивай з миром, друже!).
А тому офіційно звернувся за коментарем стовно описаної скандальної колізій до міського голови Ярини Яценко. Забігаючи наперед, позвучали неочікувані деталі, після яких, гм .. так і хочеться, висловлюючись фігурально, дати в пику певним «персонажам»…
А тепер – пряма мова міського голови.
– Отже, фізична особа з прізвищем Мацкула Ігор Іванович, як військовозобов’язаний, за період з січня 2023 року отримав чотири (!) повістки з Миколаївського районного територіального центру комплектації та соціальної підтримки. Додам, що в нашій громаді такі повістки отримали декілька тисяч військовозовобо’язаних мешканців. Але пан Мацкула не з’явився у вказану установу жодного разу. Відповідно, Миколаївський районний територіальний центр комплектації та соціальної підтримки офіційно звернувся до працівників поліції з проханням доставити вказану особу примусово. Слід зазначити, що такий формат примусового приводу у терцентр комплектації у нашій громаді доволі поширений.
Таким чином, вчергове отримавши повідомлення із терцентру комплектації, Ігор Мацкула вчергове не з’явився у вказану установу. Наскільки мені відомо, поліція, аби виконати свою місію, декілька днів відслідковувала місце перебування пана Мацкули і, врешті, виявила його у приміщенні МБК «Молодість», де саме відбувалася сесія Новороздільської міської ради. Власне, там його і було затримано (деталі затримання у певному ракурсі висвітлив працівник ІА «Інфоскоп»).
Отже, після примусового затримання Ігоря Мацкулу було відправлено у Миколаївський терцентр комплектації. Утім, там вказана особа відмовилася від проходження медичного огляду. Такий хід не є прецендентом, тож надалі стосовно військовозобов’язаного Ігоря Мацкули будуть вжиті відповідні заходи. Імовірно, розгляд зазначеної колізії перейде у площину кримінального провадження. Зазначу, що і такі прецеденти у нашій громаді мали місце. Утім, слід дочекатися офіційної інформації.
–Пані Ярино, у згаданому сюжеті ІА «Інфоскоп» ви нагадали представнику цієї інформаційної агенції про повідомленні російською мовою у сумнозвісному ТІК- ТОКу, де йшлося про «кімнатних рембо» з Нового Роздолу. Я мало що втямив, тож чи можете прояснити цей «кадр» докладніше?
-Авже ж, бо це мені дуже боляче, адже йдеться про серйозні речі, які, імовірно, мали б зацікавити відповідні органи, бо ж іде кривава війна, а тут такі «сюжети»…Отже, майже дослівно, у цьому ролику великими червоними буквами написано російською мовою «Комнатниє рембо раздают повєсткі», а далі картинка, де біля Новороздільської міської ради вручають повістки. Уявіть собі, який це меседж для споживача цього інформаційного «продукту» російською мовою. Дуже дивно, а ще більше тривожно, бо ж, як кажуть, на чий млин ллють воду такі сюжети певних наших «журналістів».
Адже, зображений у ролику «комнатний рембо» це не вигадий персонаж, а новорозділець, військовослужбовець, який побував під Ізюмом, в Бучі, потім на інших ділянках зіткнень із ворогом, і отримав декілька контузій і поранень. Уявіть собі, що цей шановний воїн пережив, споглядаючи у ТІК – ТОКу цей ролик, які емоції пережила його родина?! Так і хочеться щось міцне сказати такого штибу «журналістам», ба, навіть зробити…На жаль, є у Новому Роздолі і такі людці, які так «поважають» наших військових. Їх треба зупинити, бо, вони або не відають, що чинять, або …відають. Знову ж таки, це треба з’ясувати…
Попри все, сподіваюся, що справедливість у вказаній ситуації восторжествує, а нашій громаді треба гуртуватися, не піддаватися на провокації, бути надійним тилом для наших Збройних Сил, які кожного дня ціною неймовірних зусиль наближають ПЕРЕМОГУ над споконвічним російським ворогом.
Підготував Іван БАСАРАБ
(фото тематичне)