Говорять, добрі справи робляться тихо. Але якщо вони надихають, мотивують, показують добрий приклад, залучаючи все нових людей, то чому би і не розповісти, заохотити, поділитися, як, де, коли і чим можна поділитися з ближнім? Напевно, це і було головною мотивацією візиту до редакції адміністратора інтернет-спільноти. А ще – юнацький максималізм та стовідсоткова переконаність у правильно обраному шляху…
Юнак відмовився назватися, мовляв, просто, адміністратор групи «Підслухано Новий Розділ №1», один з дванадцяти, до речі.
№1 – вимовлено беззаперечно переконливо та з часткою гордості. І тут же молодий чоловік наводить аргументи: «Кращих за нас немає, це ж очевидно. Наша група є у Фейсбуці, Телеграмі, Вайбері, Інстаграмі, Тік-тоці. Відкрили її з півроку тому у Телеграмі. Зараз у нас уже понад 6 тис підписників, ще понад 5 тисяч – у Фейсбуці, 11 тис осіб – Інстаграм, загалом сумарно маємо уже 25 тис підписників. Фірмовий логотип усіх груп типу «підслухано» – олень, який розробляв нам професійний дизайнер, із уміло вписаним до нього символом Нового Роздолу – «китайською стіною»».
Група відкривалася як інформаційно-розважальна. Спочатку планували обмежитися лише подачею інформації. Хоча така подача – короткі кілька речень повідомлень, переважно «зроблені» копірайтерством, відосики у стилі тік-ток, переважно емоційні коментарі, автори-інкогніто тощо – далекі до класичної журналістики з її глибокими аналітичними матеріалами, детальними оповідями та описами, офіційною інформацією, грамотністю мови та викладу інформації, дотримання стилю тощо, якої нас навчали вже у минулому столітті. Втім, такий час, який потребує змін, руху, оперативності, лаконічності. Група «Підслухано Новий Розділ №1» вийшла за межі просто інформаційного простору. Як – і розповідає нам говіркий адмін.
«Перша наша важлива громадська справа, яка стала успішним стартом, участь у загальноміській толоці. Попередньо ми зустрілися з міським головою Яриною Яценко, уточнили локацію, придбали рукавички, мішки для сміття, оголосили нашим підписникам, що такого то числа і години збираємося на міську толоку: були приємно подивовані – нас прийшло чимало.
Перший волонтерський збір – для хлопчика Дмитрика, якого на велосипеді збила машина в Берездівцях у травні ц.р. Спочатку ми показали відео запису ДТП. Потім – інформацію з достовірних джерел, від сусідів, що хлопчику робили операцію у Львові. Ми у групі поставили опитування, чи готові збирати кошти. Більшість відгукнулася позитивно. Тож відкрили «банку» (спеціальний рахунок у ???) і – яким же було наше здивування – за 2 години назбирали 15 тис грн (!). До ранку, допоки не закрили рахунок, дозбиралося ще 17 тис грн. Одна з головних умов наших волонтерських зборів – кошти, а ще краще, потрібні речі, передавати, як мовиться, «з рук у руки», а не на картки чи рахунки. Знявши кошти, ми поїхали до Львова, в лікарню – мама Ірина вийшла з Дмитриком, передали гроші їм в руки. Наскільки я знаю, у нього все добре.
Неймовірні відчуття! Коли робиш добро, коли даєш, а не отримуєш, коли людина тобі щиро дякує, зі сльозами на очах… Як просто, виявляється, робити добро. Це надихає – і затягує…
Далі (це була імпровізація, випадково отримана інформація, а не заплановане) дізналися за притулок для собак і також оголосили збір коштів для благодійного фонду «Милосердя. Дім собаки і кота». На зібрані кошти (понад 2 тис грн) купили корму, кості і передали Віктору Мурзаку. Паралельно ми допомогли і бездомним котам міста – придбали 50 пачок корму і пішли по Новому Роздолу, погодували котиків у місцях їх скупчення. До речі, відеоролики, подяки скидаємо у групі, таким чином звітуючи перед пісписниками та мешканцями громади.
Згодом дізналися від знайомих та побачили оголошення у Фейсбуці від жінки, яка без ноги і чоловік без обох ніг, мешкає на вул. Чорновола – вона просила допомоги на ліки, глянули в її «банку», а там лише 100 грн. І ми вирішили допомогти – оголосили збір коштів у своїй групі. І збір знову пішов. Особисто пішов передав їй 12,5 тис грн, зайшов до хати, жінка подякувала, обійняла.
Дуже надихають такі моменти, дають наснаги і бажання робити далі добро. Завдяки аудиторії, як ми зрозуміли, можна робити конкретні справи, надавати реальну допомогу, творити добро. Думаю, ми єдина інтернет-спільнота, принаймні, у Новороздільській громаді, яка робить конкретні справи, допомагає.
Підрив Каховської ГЕС і затоплення Херсонщини хвилею обурення та співчуття прокотилося Україною та містом. «Нова пошта» зробила одноденну акцію – безкоштовна доставка гуманітарної допомоги у благодійний фонд в Херсон. Мешканка Нового Роздолу Мар’яна оголосила збір допомоги – все приносити на територію дитячого садочка №8. І новороздільці масово відгукнулися. В тому числі і підписники нашої групи. Ми знову відкрили рахунок – донатили і по 5 грн, і по 50, і по 1000 грн. До речі, відкриття рахунку – це завжди і особистий приклад, тож ми перші закидаємо свої кошти. Надійшло 12 тис грн. У «Сільпо» купували питну воду, повідомили адміністратора магазину про наш волонтерський почин – і всі працівники супермаркету та адміністрація долучилися, докупивши води. Також придбали чаї, печиво, цукерки, вологі салфетки (дуже потрібна річ людям, які не мають де помитися). У зоомагазині над «Дитячим світом» придбали корми для тварин, в т.ч. і на надану власником магазину знижку. Багато людей приносила власні речі – одяг, постіль, рушники, медикаменти. Вийшло настільки масштабно. Звичайний таксист безкоштовно доставив товар до дитячого садочка як волонтер. Наші підписники долучилися і до завантаження придбаної допомоги, яку повезли на відправку на «Нову пошту». Скільки всього придбали новороздільці, скільки прийшло допомогти – і жінки з дітьми, і хлопчики 10-12 років.
Так, розумію, нам буде надходити безліч прохань про допомогу, пишуть нам і військові, і просто мешканці. Але ми не можемо всім надавати допомогу і щодня оголошувати збір коштів – це виснажить людей. Треба трохи часу. І, на жаль, робити вибір: кому більш потрібна допомога, кому більш терміново. Намагаємося надавати перевагу у допомозі нашим воїнам-захисникам. Отриману інформацію ми перевіряємо, хоча переважно цее завжди люди, яких знаємо особисто.
Ми робимо добро – і хочемо, щоб про нас знали, про наші добрі справи, а головне, щоб долучалися наші підписники і мешканці громади, бо зрозуміли одне – спільнота може багато зробити.
Думаю, це тільки початок…».
