16.5 C
Lviv
19.03.2025
«Вісник Розділля»
Новороздільська ОТГ

Нові історичні знахідки у парку палацу Лянцкоронських!

Цей «випадок», про який розповів Тарас Шаран, історик, депутат Новороздільської міської ради, вкотре доводить, наскільки багатою на історичні пам’ятки є територія Розділля.

Проводячи щоліта «Велопробіг дружби», який вже став традиційним на наших теренах, та описуючи дерева у парку навколо палацу Лянцкоронських-Жевуських у 2022 р., Тарас домовився з Андрієм Жилою, кандидатом наук, в.о директора РЛП «Стільське Горбогір’я» пройтися територією навколо парку та оглянути решту віковічних дерев поблизу нього. Особливу увагу Андрія як спеціаліста привернув віковічний дуб, що росте біля пивзаводу, віком приблизно 300 років (обхват стовбура 6,6 м, діаметр – 2,1 м).

smart

Залучивши ще Тараса Харачко, доцента, кандидата наук, керівника «Центру відновлення лісу» ГО «Лісові ініціативи і суспільство», провели роботи по інвентаризації віковічних дерев (які ростуть за межами парку), та з питань створення нових об’єктів природо-заповідного фонду. Провівши заміри ділянки під деревом, вирішили пройтися навколо самого парку. На очі спеціалістів одразу потрапило дерево, ззовні схоже на тополю, але, як виявилось, вони знайшли дуб звичайний, форма пірамідальна, віком більше ніж 100 років. Із слів Андрія, вартість саджанця такого дуба – 300 грн.

За результатами обстежень проведена коротка нарада із питань створення нових об’єктів природо-заповідного фонду та збереження виявлених насаджень.

smart

Повертаючись до нашого авто, – продовжує оповідати Тарас, – у гущавині помітив, щось біліє на фоні зелені, і це щось має правильну форму прямокутника. Коли підійшли ближче, побачили, що це постамент пам’ятника. На жаль, постамент був розбитий навпіл, поруч лежала корона постаменту, а в 5 метрах від неї – напівприкопана у землю біліла статуя.

На постаменті, зчистивши шар моху, вдалося прочитати: «Pamjontka lodwica I Anastaziji H…mryszal», а знизу рік – 1899. Не з першого разу, та все ж вдалося розглянути в статуї крила та руку, що щось тримала – Ангел. Голова та стопи, на жаль,  відсутні. Матеріал виготовлення – піщаник.

Повідомили про знахідку старосту смт. Розділ Тараса Овсяника. Суботнього ранку «бригадою археологів- вантажників» у кількості 6 чоловік пам’ятник було витягнуто, завантажено на автомобільного причепа та перевезено на територію пивзаводу смт.Розділ для тимчасового зберігання.

Маємо надію після завершення війни відновити пам’ятник та встановити його в Роздільській громаді. Адже, витягуючи Ангела із землі, з’ясували, що статуя також розколота навпіл, уздовж. Скоріш за все, це трапилось через вплив часу та погодних умов. Рука Ангела також досить постраждала від моху та перепадів температури у вологому середовищі. Тож для цих робіт потребуватимемо фахівців- реставраторів.

Тарас Шаран припустив декілька версій щодо того, звідки дана статуя там опинилась:

1. Була встановлена польською громадою як придорожній камінь, із написами фундаторів на задній стороні (фото таких пам’яток можна знайти на польських сайтах). З приходом радянської влади статуя була перекинута і забута. На таку думку наводить історія із «Хрестом свободи 1648 р.» в с.Тужанівці, який партійними функціонерами було викинуто на узбіччя в канаву, переховано небайдужими жителями на цвинтарі, відновлено та встановлено громадою 1 грудня 2013 р.

2. Це пам’ятник на могилі померлих, який був просто вивезений та викинутий із кладовища, коли «забракло місця», щоб поховати когось із родичів.

3. Пам’ятник знаходився на подвір’ї когось із роздільчан і від нього просто позбулися.

Словом, маємо ще одну сторінку із багатовікової історії міста Розділ, що було засноване у 1569 році Миколою Чернійовським, мало на своїй території монастир кармелітів, єврейську синагогу, дерев’яну церкву, костел, пивоварню, знаменитий палац Лянцкоронських-Жевуських із парком – пам’яткою садово- паркового мистецтва, в якому і дотепер ростуть реліктові дерева, привезені з усіх куточків планети та багато іншого. Збереження нашої історії, пам’яток, навіть отого віковічного дерева, яке не перетворилося на дрова, усього, що залишили наші предки, всі, хто проживав на цій землі, є обов’язком нас – сучасників. Адже народ без минулого не має майбутнього.

Related posts

Відкритий урок, або Як ліцеїсти «перевдягнули» Лесю Українку в сучасний одяг

admin3

Рожевий слоник під обеліском….

admin2

90-ті роковини Голодомору в Україні: “Свічка пам”яті” у Новому Роздолі

admin3

В Гуманітарний центр Нового Роздолу з волонтерською місією завітали представник Італійської асоціації вчителів історії Marco Tibaldini із колегою з України, новороздільською освітянкою Іриною Костюк

admin3

ФК “Новий Розділ” у першій товариській грі у 2024 році розгромив ФК “Легіон ” (Стільсько) – 7:0!

admin3

Команда волейболісток “ДЮСШ – Роздільчанка” (2011 р.н. ) – переможець престижного міжобласного турніру, який відбувся у м. Снятин Івано – Франківської області.Так тримати!

admin3