Боляче після такої руїни братися за написання листа – звернення, але, можливо, хоча б друковане слово подіє на тих, хто це зробив і вони відновлять те, що зруйнували.
Отже, ще в 1983 році наша сім’я придбала в садовому товаристві «Роздільне» РДГХП «Сірка» (див. фото посвідчення, на жаль, тоді діловодство велося російською мовою) земельну ділянку площею шість арів, згодом приватизували землю, посадили сад.
Але майже через 40 років, зокрема, в 2022 році, коли помінялось керівництво Товариства, у нас виникла проблема. Зокрема, нашу огорожу поламали і понівечили, хвіртку викинули, калину, яка росла біля воріт, зрубали. А щоб виправдати такі нахабні дії, пояснили, що, мовляв, вулична дорога занадто вузька, отож дуже незручно машинами розминатися.
Але ж 40 років все було добре, то ж чому новим господарям тепер це не сподобалася, чому за рахунок «врізання» частини нашої земельної ділянки, яка являється нашою власністю, вони вирішили проблему розширення вуличної дороги? Що за зневага до чужої власності! Адже ми усі члени Товариства, ми є власниками своїх земельних ділянок і платимо внески не для того, щоб руйнували наше майно, а щоб правління Товариства берегло його.
Тому звертаюсь до керівництва «Роздільного» з вимогою повернути нам завдані збитки: поставити все на свої місця, а це: ворота, огорожу з металевими стовпчиками і повернути «врізану» землю. І дотримуйтеся порядку і закону! Бо чуже майно не є ваше майно і ви не маєте права ним розпоряджатись без згоди власника.
Будьте людьми, а не варварами….
З надією, що мою вимогу виконають, не називатиму поки що свого прізвища, і прізвища нового керівництва «Роздільного». Бо, як відомо, згода будує, а незгода руйнує…
Власниця земельної ділянки садового товариства «Роздільне»
