На другому поверсі Народного дому с. Берездівці кипіла робота – смачно пахнуло свіжовипеченими пасками та запеченими ковбасками, шурхотіли обгортками, пакуючи посилки, жваві жіночки, уже, що помітно, здружена між собою команда, яка має навіть майже офіційну назву – “Фенікс” (універсальний символ безсмертя, відродження заново з вогню).
Команда волонтерів з Берездовець і Гранки-Кутів працює давно, з 2014 року, активність зросла після початку повномасштабного вторгнення російського ворога. З цих двох сіл захищають Україну на фронті 57 військовослужбовців – і практично з кожним волонтери мають зв’язок, телефонують, цікавляться, як справи, що потрібно, чим допомогти. Особливо цінні домашні посилки на традиційні християнські свята – на Різдво розліталися пакуночки з домашніми смаколиками до воїнів, от і на Великдень зібрані усією громадою гостинці – запашна паска, запечена ковбаска, сир, масло, а також життєствердні дитячі малюнки, сигарети, необхідні щодня гігієнічні речі – “Нова пошта ” відправить на схід воякам.
12 квітня отець Богдан освятив традиційні Великодні страви, які надсилають односельцям волонтери, і 28 адресних посилок (дехто приїде у відпустку, деякі сказали не відсилати, бо мають міняти місце дислокаціі або погано доходять посилки) спакували і відправили поштою.
“Ідею спільно закумулювали усією волонтерською групою, – розповідає Леся Грохола (до речі, неофіційний керівник волонтерської групи та ініціатор благодійних акцій). – Місяць перед тим оголосили про збір, поставили скриньки в магазинах у Берездівцях і Гранки-Кутах, а також в дитячому садку Берездовець. Так і зібрали необхідні кошти. Деякі односельці принесли паски, які спекли. Малюнки діти зробили в садочку, а старші хто вдома, а хто в Народному домі”.
Долучилися і місцеві підприємці – Наталя Кузик, Іван Вовканич, Андрій Вірт. Волонтери щораз наголошують, що лише спільними зусиллями, коштами, працею громади сіл Берездівці і Гранки-Кути можуть організувати такі постійні акції допомоги воїнам-захисникам. “Скромність – це добре, і зрозуміло, що добрі справи робляться тихо, – акцентує староста Дмитро Сапіга. – Але наші жінки вартують щирої подяки, бо скільки старань, особистого часу і праці вкладають у волонтерську діяльність. В тому числі , і плетіння маскувальних сіток”.
