Учитель географії Новороздільської ЗЗСО №5 Е.М. Костишин не просто з учнями вивчає рідний край, але також долучилася до книговидання: під її керівництвом вийшло уже декілька брошур, з повною інформацією та численними фотографіями і картами. Наприклад, дослідницько-пошуковий проєкт «Новий Розділ – зона екологічного лиха» (2017 рік), методична розробка уроків «Фізична географія Львівської області» (2013 р.), дослідницько-пошуковий проєкт «Природа рідного краю» (2016 р.), «Краєзнавчі розмаїтості Новорозділля» (2013 р.).
В останньому, зокрема, ми натрапили на цікавий підрозділ – «Топоніми «розповідають».
Подаємо його частину для ознайомлення читачам.
А також запрошуємо корінних мешканців Малехова, Гранки-Кутів і Берездівців поділитися своїми спогадами та знаннями – про назви околиць, на яких виріс Новий Розділ, про цікаві історії, легенди та оповідки старожилів.
«Наука, що вивчає первісне значення слова, зветься етимологія. Це слово запозичене з грецької мови, де етимон значить істина.
Місто Новий Розділ отримало таку назву від селища Розділ, яке знаходиться за 5 км від Нового Роздолу.
Розділ уперше згадується в документах 1569 року. Назва йде від слова роздол, роздолля – «місце, де діл розходиться на всі боки», «широка долина», «низина на рівнині».
Історію виникнення назв на теренах сучасного міста Новий Розділ можна умовно поділити на три частини.
Найстарішими є назви, які були дані жителями прилеглих сіл. Вони формувалися віками, змінюючись, втрачаючи своє початкове значення. На даний час назви навколишніх урочищ і місцевостей можуть здатися дивними і незвичайними, але старожили можуть лише з назви розповісти особливості місця, його історію.
Вивчення топонімів ускладнює досить короткий вік існування міста, бо корінних жителів цих місцевостей, які пам’ятають старовинні назви, майже немає.
Частину «історичних новороздільських топонімів» у свою чергу можна поділити на три різновиди, дані жителями села Малехів, села Берездівці і села Гранки-Кути. Промисловий центр будувався на землях, які належали цим трьом населеним пунктам.
Тепер село Малехів асимілювалося з містом та ввійшло до його складу.
Рухаючись по шосе Миколаїв-Розділ, ми потрапляємо на землі, які здавна належали малехівській громаді. З правого боку, відразу за лісом, можемо побачити місцевість, назва якої в давнину звучала як «Глинки» – глиниста територія, яка є схилом пагорба. На півдні ця місцевість межує з кар’єрами, що залишилися від розробки сірчаних родовищ. На півночі вона впирається в шосе Миколаїв-Ходорів.
На заході дана місцевість межує з лісом, а на сході круто спускається до безіменного яру, який є межею між «Глинками» і «Лазком», де починається село Малехів.
Далі, по праву сторону від шосе, розкинулась місцевість, яка має назву «Лазок». Це початок села Малехів
Зліва від дороги, навпроти «Лазка», розташована територія під назвою «Лозина». Вона простягається до лісу, який розташовується на півночі та північному заході від цієї місцевості.
Далі, справа від нас, знаходиться місцевість, яка є центром забудови села Малехів. В усіх історичних джерелах назва території звучить як «Голятин». Через нього простягалася стара дорога на Розділ, проходячи біля місцевості, яка зветься «Хатки». Така назва пішла від того, що в цьому поселенні було лише три хати. А «хатки» влучно відображають цю особливість.
На стику «Лазка» та «Голятина» розміщується територія під назвою «Калушка». Вона є однією з найстаріших частин села Малехова.
Далі, зліва від траси, – місцевість, яка в народі носить назву «Жибовець». Він бере свій початок у селі Малехів і простягається аж до центральної частини міста. Місцевість охоплює різні види забудови – це сільські житлові будинки, багатоповерхові та двоповерхові будівлі робітничого поселення.
Північніше від «Жибовця» тягнеться територія, яка має назву «Задвір’я». На даний час місцевість, яка носить це ім’я, є північною окраїною села і на південному сході прилягає до міста Новий Розділ, плавно переходячи в нього. Така назва, можливо, пішла від того, що місцевість є окраїною села.
На схід від «Задвір’я» і на північ від «Жибовця» тягнеться пасмо пагорбів, що розділяють простори на декілька улоговин, які є переважно болотистими або були висушені в часи будівництва нового міста. Дана територія в давнину була покрита буйною рослинністю, і тому вона носить назву «Чорнолоза». Вона тягнеться в північній частині міста. На даний час місцевість не є забудованою, лише на крайньому заході розкинулись господарські будівлі міста. Через господарську діяльність дана територія була поділена ще на декілька топонімічних одиниць. Вони утворилися протягом 50-60-х років, отже, відносяться до більш пізнього часу і будуть розглядатися далі.
На схід від «Чорнолози» розміщується «Верховина», яка є вершиною невеликого пагорба. Вона є майже плоскою рівниною, що плавно опускається до села.
Далі на північ простягаються території, які не є заселеними. Якщо йти дорогою до них, потрапляємо на місцевість, яка має назву «Перешпа», що розміщується біля цвинтаря села Малехів. Через декілька кілометрів – територія дач. Вони розміщуються на лісистих та горбистих землях. Ця місцевість є заболочена, порізана різними потічками. В народі її називають «Груські», а далі простягається невеличка територія «Куці».
На південь від історичного центру села Малехів простягаються території, які використані для розкопок сірчаного родовища, а надалі і будівництва комбінату, – «Лісогірки».
Другим різновидом є території, які колись належали громаді села Гранки-Кути. Село простяглось від міста Новий Розділ приблизно на 0,5 км, охоплюючи його північні околиці. Гранки-Кути розташовані нижче, ніж місто, тому з околиць міста добре видно село.
Новий Розділ умовно ділиться на три райони, які відрізняються часом і зовнішнім видом забудови. Місто почало будуватися із смуги села Малехів. Отже, даний район сформувався на базі старого поселення сільського типу. Далі на схід простягається територія, яка має назву «Центр». Він розкинувся на рівнині, яка тягнеться від Малехова до гори Чортової на відстані майже 2 км. Така назва гори, яка височить над усіма околицями, здіймаючись у висоту майже на триста метрів над рівнем моря, походить від однієї особливості: на цій горі у будь-яку пору року дмуть сильні вітри, а взимку, коли у більшій частині міста спокійно, на Чортовій горі віють снігові буревії. Третій район розкинувся на вершині і схилах самої гори і є найновішою частиною міста. Вона отримала назву «Бам».Така незвичайна назва району пішла від часу забудови, яка розгорталася у 70-х і тривала аж до 90-х років, нагадуючи будівництво Байкало-Амурської магістралі (БАМ) у росії. Серед корінного населення поширені два різновиди назв «баму» – «На горі» та «Посьолок».
На самому заході міста є територія, яка через одноіменну фабрику одягу тримала назву «Адідас». Її будівництво було припинено, споруда демонтована, а назва закріпилася за цією місцевістю.
Далі на схід простягається міський стадіон «Хімік», який дав назву оточуючим його житловим кварталам Нового Роздолу. Ще далі розміщується Старий ринок.
У центрі міста зведено пам’ятник «Борцям за волю України», який серед населення іменують «Санта Барбарою» через свою подібність із будівлею з однойменного серіалу.
На вершині Чортової гори простяглася будівля, яка називається «Китайською стіною». Таку назву ця будівля отримала через свої великі розміри. Вона здіймається вгору більш як на 30 м. Своїми мурованими стінами «китайська стіна» ось уже понад 40 років зустрічає пориви вітру.
Ще одним цікавим об’єктом є будинок, розташований посеред «Баму». У 80-х роках минулого століття тут проживали французькі інженери, які встановлювали обладнання і допомагали впроваджувати у технологічні процеси по виробництву сірчаної кислоти, креоліту. Іноземці виїхали, але згадка про них залишилася у вигляді назви «Французький будинок».
