Насамперед, про те, що мене спонукало до написання замітки в газету. Отже, у фрагменті редакційної публікації «Ярина Яценко: «Про те, чому не закінчується реконструкція площі та про ремонт доріг», опублікованій у «Віснику Розділля» у номері за 17 червня, слушну пропозицію подала читачка пані Мирося: «Якщо через війну не виходить продовжити ремонт площі, може хоча б прокласти тимчасову тротуарну доріжку від країв площі, застелених бруківкою, вже було б краще, аніж переходити майдан по піску».
Як на мене, через війну навіть і такий тимчасовий благоустрій навряд чи реально виконати, ну, хіба знайдеться якийсь успішний підприємець і прокладе своїм коштом тимчасовий трап (принаймні, так собі уявляю), а коли держава дозволить проплачувати капітальні ремонти, зокрема, реконструкцію площі, то його нескладно було б прибрати.
Я ж особисто хочу звернути увагу міської влади на те, що вже тривалий час доволі глибокій котлован на площі, виритий під облаштування фонтану, нічим не огороджений: ні стрічками, ні «зашитий» дерев’яним парканом. Відсутній і попереджувальний знак, на кшталт: підходити заборонено. Я не фахівець з техніки безпеки, але щось такого роду мало б тут бути (зрештою, кажуть, що до війни тут котлован таки був огороджений червоною стрічкою, було встановлене декілька дерев’яних щитів – «розкорячок», але тепер залишились тільки фрагменти).
Бо утворене від дощів у котловані «озерце» манить, немов магнітом, дітей. Інколи вони там «рибалять», пускають, човники тощо. Добре, що поки що ніхто з малечі туди не впав та не зазнав травми. Але, як кажуть, до біди недалеко. Хто тоді відповідатиме за недогляд? Виконавець робіт з реконструкції площі чи міська влада?
Прошу взяти до уваги.
Ігор Кац
