Надзвичайні краєвиди села, які відкриваються з підвищень у сторону Дністра, вражають простором і спокоєм.
Ось з подвір’я школи, яка також на підвищенні, внизу, в обрамленні зелені – стадіон і озерце. Така ж красива улюблена Підкова – озеро у Станківцях.
Природою створене дійсно у вигляді підкови (як залишок старого русла Дністра), є і гідроспоруда, через яку йде перелив у Дністер, коли вода збільшується. Тому вода надзвичайно чиста, протічна, «жива», бо не застоюється. На озері водяться дикі качки, лебеді, буває і червонокнижний чорний лелека.
Тут улюблене місце відпочинку мешканців села, молоді. І не дивно – спокій, простір, повітря пахуче, прозоре плесо, тут і соловейко щебече, і порибалити приходять, і відзначають свята, родинні чи й сільські – випускний приміром. Поряд – ліс, де і за грибами, і за підсніжниками навесні, поряд – Дністер, потужні хвилі якого не всіх допускають до купання. А от у тихому плесі озера була б чудова місцина для купання. Лишень треба його почистити. Та й загалом – чудове місце для відпочинкової зони: лавочки, альтанки би…
І на виду – все село. А посередині – на горбочку – золоті куполи церкви. Її видно звідусіль. І знову, ніби охороняє своїх прихожан: справа – Станківці, зліва – Тужанівці.
Не менш красиве озеро, хоча й безіменне, показала староста Наталя Зінченко і в Тужанівцях.
Його кілька літ тому почистили, тож місце для відпочинку, і для риболовлі – на березі сидів одинокий рибалка.
А при спуску з гори при в’їзді до Підгірців відкривається велична панорама “відстойників” “Сірки” – там також полюбляють збиратися на риболовлю.
Словом, край просторів та озер, край спокою і природної краси, край, яким гордяться односельці.
До речі, це було би чудове місце для пластунських таборів, які щороку виїжджають по різних куточках Львівщини, бо ж поряд – і село, і ліс та ріка, і місця для наметового містечка вдосталь, та й ознайомитися з історією своєї громади на місці можна.
А ще вздовж сіл протікає могутній Дністер. Іноді – лагідний та спокійний – приймає купальників. Але часто – з суворим норовом. Тож часто окрім краси додає і клопотів.
Ось, знову утворилося наносне озеро посеред ріки (ми під’їхали до Дністра зі сторони Підгорець), демонструє Н. Зінченко, а значить – русло буде “рвати” береги. І це вже проблема не лише одного села, вона потребує більш глобального вирішення. А води вже – швидкі, каламутні, нетерплячі (от лише кілька днів дощів у Карпатах – і рівень піднявся майже на метр). Щоправда, до Станковець, Тужановець і Підгорець Дністер доволі благосклонний – бо і у часи великих вод рідко коли “підмочує” помешкання мешканців села.
А ще біля Підгірців є цікава переправа – але через негоду добиратися туди незручно.
Тож ставлю ще завданням обов’язково переплисти Дністер у човні з канатом. Але, бажано би, додає Наталія Іванівна, знайти благодійника, щоб поміняти дубову опору.
Далі буде
