Колись Гребенівські лікувальні води були відомі на всю Європу.
Село Гребенів Сколівського району (7 км від Сколе, якщо їхати в сторону Славське). При виїзді з села перед мостом, під яким протікає річка Зелемянка, направо – там є незаслужено забуті лікувальні грязі та вода.
Прекрасні вілли та котеджі приймали на лікування сотні відпочиваючих. В 1906 році воду було проаналізовано в лабораторії Спілки Австрійських аптекарів у Відні і визнано її високу лікувальну цінність!Лікували серце, кістково -мязеві та нервові недуги. Тут лікувались принц Австро-Угорщини Фердинанд, політик Вінстон Черчіль , Митрополит Андрей Шептицький – цих імен достатньо щоб стверджувати про славу курорту!
Першим туристичним об’єктом у селі Гребенів став збудований у 1902 р. пансіонат Станіслава Глинського “Стахова воля”. Раніше пан Глинський був залізничним урядовцем, а в міжвоєнний період став власником фабрики у Варшаві.
У 1906 р. у Зелем’янці було відкрито мінеральне джерело, на яке покладались великі надії. Ось що написали у львівській газеті “Слово польське” (30.06.1906 р.):
“Не бракує тут приміщень для проживання, адже в цьому затишку запобігливий місцевий старший лісничий побудував 7 вілл. Дещо складніше з питанням провіанту, особливо для сімей, які хочуть керувати власною кухнею, але на все знайдеться рада. Отримати тут мешкання непросто, оскільки вони здаються з року в рік наперед.
Нещодавно тут було відкрито мінеральне джерело, дослідження якого зараз знаходиться в руках призначених людей. Коли сподівання, покладені на ефективність цього джерела, здійсняться, принаймні частково, тоді лише трохи почекати – і Зелем’янка прославиться.”
Думається, що на збудування цих вілл мусив бути дозвіл Гределів, власників Сколівщини, бо без них жоден лісничий нічого б сам не збудував. Так чи інакше, але вже у 1906 р. біля потоку Зелем’янка стояло 7 дерев’яних вілл (між іншими «Кичера», «Кіндрат») загальною місткістю 56 кімнат.
Повторно мінеральні води Зелем’янки вивчалися у 1926 р. фармацевтом, лікарем і викладачем Львівського університету Генриком Рубенбауером, і визнано аналогічними йодо-бромній воді санаторію Івонич-Здруй (Польща). У кінці 1920-х років на базі місцевого джерела з’явилась приватна лазня доктора Осипа Матковського (8 кімнат з ваннами). Постійним практикуючим лікарем у Гребенові був доктор Олександр Барвінський.
У 1927 році брати Шматери почали судовий процес проти О. Матковського, стараючись перейняти його лазні. Зрештою, їм це вдалось, тому деколи на поштівках зустрічаємо назву санаторію “Шматерівка”, хоча в наукових публікаціях він має назву “Зелем’янка”.
Вже через декілька років лазні і вілли, об’єднані в руках братів Шматерів, перетворились у великий бальнеологічний заклад “Зелем’янка” зі значно більшим пансіонатом – 70 кімнат у 5 будинках. Були також переобладнані кімнати з ваннами. У 30-х роках протягом літнього сезону відпускалось близько 150 ванн на день.
Усіх разом – від великих до маленьких – у Гребенові було аж 60 вілл!
Під час війни курорт був знищений, а залишки мармурових ванн, в яких купались галицьке паньство та аристократи часів Австро-Угорщини, розікрали…
Хоч і забуте джерело залишилось. Воно містить: йод, бром, залізо та родон. Ось і зараз відпочиваючі купаються і намазуються лікувальними грязями. Поруч є джерело Нафтусі, яке теж забуте. Тут лікує сама природа !!!