Напередодні виходу свіжого числа «Вісника Розділля» один спостережливий і правдолюбний приятель «кольнув» реплікою, мовляв, чому не пишете про призначення радницею міського голови Наталії Телішевської. Мовляв, така важлива посада, а людину взяли, як кажуть, з вулиці, утім, бухгалтерку за професією.
Ну що тут сказати? Насамперед, що за понад 28-річний стаж роботи у «Віснику Розділля», редакція, якщо не помиляюся, жодного разу в рубриці «Призначення» не повідомляла про прийняття на посаду такого-то і такого-то радника міського голови (принаймні, справді, не можу такого пригадати).
Але вже оскільки отримав «шпильку», мовляв, на посаду радниці призначено особу невідомо, за які заслуги, можу дещо сказати, як призначали радників попередні міські голови (утім, за винятком керування містом (його громада обирала три терміни поспіль!) Святославом Ключником, якого вважаю видатною особою, адже йому довелося урядувати у найскладніший період – після розвалу СРСР, коли довелося впроваджувати іншу модель самоврядування, але коли ще були впливовими «червоні директори», інша номенклатура, які не надто поспішали розлучитися із Радянським Союзом, а тому очікували, як кажуть, чия сила (національно-демократична чи кремлівська адміністративно-комуністична) візьме гору).
Отже, декілька спогадів із минулого. Один із міських голів взяв собі радником особу, яка за попередньої каденції займала високу посаду заступника градоначальника. Невдовзі міський голова призначив цього радника своїм заступником – мабуть, переконався у його ефективності та…корпоративній вірності.
Згодом цей же міський голова взяв собі радником особу, відому у освітянському середовищі як міста, так і Львова, також із досвідом роботи у Львівській ОДА. Що тут сказати, крупний калібр. Утім, склалося враження, що вказаний радник здебільшого займався супроводом по освітянських та інших установах редактора газети «Зерна істини», яка займалася позитивною інформаційною промоцією діяльності одного відомого підприємства ТзОВ «Енергія-Новий Розділ» та міського голови, який, подейкують, був лобістом їхніх інтересів на наших теренах.
Наступний міський голова взяв собі радником спочатку медичну сестру міської лікарні, а згодом одного підприємця, який, пропрацювавши деякий час, «перемістився» на одну із посад одного з відділів міської ради.
Виконуюча обов’язки міського голови, яка понад рік урядувала до крайніх місцевих виборів, які відбулися 25 жовтня 2020 року, взяла собі радницею, якщо не помиляюся, працівницю одного з банків. Відгуки про її роботу на вказаній посаді позитивні. За нової влади вказана особа працює у одному з відділів міської ради.
Отакий короткий екскурс про радників міських голів попередніх каденцій. Без коментарів.
Щодо новопризначеної радниці, то, подейкують, крім посадових обов’язків, вона буде долучатися на підмогу до одного з відділів. Тобто тут до деякої міри присутній фактор доцільності. Утім, перед цим не надто довго затримався на посаді радника один відомий у новороздільському політикумі та істеблішменті містянин. Проте невдовзі його було призначено на іншу відповідальну посаду.
Так що, шпильки-шпильками, а по закону радників обирають виключно міські голови. Звичайно, мотиви можуть бути розмаїтими. Зрештою, як і мотиви кожного з нас…
Іван БАСАРАБ
