Селяни протестують проти наміру розмістити на рибальсько – мисливських угіддях сміттєвий полігон
На цій мальовничій території за півтора кілометра від Ходорова задумали будувати сміттєпереробний об’єкт.
Жителі села Жирова і прилеглих населених пунктів, які входять у Ходорівську об’єднану громаду, категорично проти, щоб біля них, на колишніх відстійниках цукрового заводу, у заповідній території, яка входить до Смарагдової зони і перебуває під захистом Бернської конвенції, споруджували сміттєпереробний об’єкт. Своє категоричне «ні» вони сказали під час громадських слухань минулого вівторка. Представники ТзОВ «Д В Вейст Ресайклінг», яке планує будувати цей полігон, зібрання селян проігнорували.
Проєктна потужність об’єкта, про який ідеться, за твердженням потенційних підрядників, дозволила б переробляти за рік 100 тисяч тонн побутових відходів (на території громади, куди входять 44 населені пункти, такого сміття за 12 місяців назбирується 36 тисяч тонн). На полігоні мала би бути сортувальна лінія, комплекс з виробництва гумусу із листя, трави та інших біозалишків. Замовники стверджують, що, переробляючи відходи, можна виробляти електрику і тепло, які можна було б використати для тепличного господарства площею 10 гектарів. Однак жирівців такі аргументи не тішать.
— Нас напружує те, що 69-гектарний сміттєвий полігон планують, з грубим порушенням державних будівельних норм, розмістити у природоохоронній зоні, що часто затоплюється, у болотистій місцевості, на рибальсько-мисливських угіддях, які слугують місцем відпочинку, — розповів кореспонденту «Високого Замку» член ініціативної групи із захисту місцевого довкілля Орест Гудима. — Там ростуть занесені у Червону книгу рослини, зокрема дикі тюльпани, живуть перелітні птахи, багато звірини. Чиста озерна вода із цих водойм по каналу тече у транскордонний Дністер. У разі, якщо під Жировою розмістять полігон, всі нечистоти потраплять у цю річку. Ми не хочемо отруєної води у криницях, не хочемо дихати смородом!
Справді, відповідно до державних будівельних норм, ґрунтові води на ділянці розміщення полігону твердих побутових відходів повинні перебувати на глибині не менш ніж два метри від його основи, — а під Жировою ця вода на поверхні! У ній водяться риба, дикі качки, гуси, чаплі, лебеді. «Хіба тут можна робити „другі Грибовичі“?» — нарікають люди. Ініціативна група найняла юриста, звернулася по допомогу до міжнародних екологічних організацій, надсилає запити-протести у різні вітчизняні інстанції. Додатково людей тривожить те, що фірма, яка хоче будувати сміттєвий полігон, не має досвіду, не має позитивної історії, її створено лише за три місяці до подання документів ходорівській владі…
Орест Гудима застерігає: якщо місцева влада не зважатиме на їхні протести, селяни захищатимуться, вдадуться до акцій протесту. Зокрема, перекопають дороги перед сміттєвозами. «Ми не дозволимо, щоб хтось нищив наше і наших дітей життя», — спересердя каже активіст.
Керівництво Ходорівської тергромади начебто підтримує претензії жителів Жирови, визнає їх слушними. Однак нагадує, що без полігону болюча сміттєва проблема не вирішиться…
Цікаво, а чи не думали у цьому, тепер уже колишньому Жидачівському районі, щоб скооперуватися і комплекс з переробки відходів збудувати для потреб усього регіону у більш прийнятному місці? Скажімо, десь у районі колишнього Подорожненського кар’єру з видобутку сірки? Щоб сміття там з найменшими ризиками для довкілля переробляли не тільки від однієї громади…
Коментар для «ВЗ»
Остап Семерак, міністр екології та природних ресурсів у 2016−2019 роках
Організація сміттєвих полігонів можлива лише за позитивного висновку, який називається «Оцінка впливу на довкілля» (ОВД). Маємо європейського зразка закон, який схвалено за часів мого урядування. Він передбачає створення в Україні системи ухвалення рішень, як і у країнах ЄС — зокрема, ухвалення таких документів дозвільного характеру, як «Оцінка впливу на довкілля». Якщо він буде негативним, господарську діяльність на вказаній території заборонять. Тому моя рекомендація територіальній громаді: у відкритому Реєстрі оцінки впливу на довкілля, який веде профільне міністерство, перевірити, чи проводили таку оцінку на згаданій території. Який її стан, чи відбувалися відповідні консультації, який висновок зробили фахівці? Якщо ж ця процедура перебуває на розгляді, громаді треба дуже активно взяти у ній участь — щоб захистити свої права.
Друга частина проблеми — що робити зі сміттям? Жодне суспільство ще не позбулося продукування твердих побутових відходів. І громада села Жирови теж продукує ці відходи. Треба подумати, як зменшити їх кількість, як застосувати новітні технології, щоб не створювати сміттєві полігони, а переробляти до 100% відходів. Сьогодні це можливо. Країни Євросоюзу застосовують саме такі технології. У часи моєї роботи в Кабміні було схвалено урядову стратегію управління відходами, яка запроваджує європейські принципи в українське законодавство. На жаль, після приходу до влади Зеленського і монобільшості ефективної роботи у цьому напрямі не ведуть. Тому марно очікувати ефективних результатів найближчим часом. Усе залишається у руках громади — захистити себе за допомогою схваленого у наші часи закону про ОВД. І застосовувати ті технології, які будуть для них екологічно прийнятними.
Іван ФАРІОН, «Високий Замок» – «Вісник Розділля»
