Недільної днини, прошкуючи “з центру” до церкви посвятити вербичку, городяни не могли не зауважити, як просвітліло навколо басейну.
Там у пятницю, 23 квітня, також з “подачі” першого заступника міського голови Михайла Гулія було організовано толоку.
Цього разу людей було значно менше (близько тридцяти) – переважно працівники міської ради і кілька постійних волонтерів. Чи то притомилися? Чи зайнялися особистими помешканнями, забувши про громадське? І жодного небайдужого мешканця, хоча б ж з тієї вулиці Шашкевича…
Хоча сміття (десятки мішків із зібраними пляшками та папірчиками, шприцами і різним непотребом) і гілляччя (адже на території басейну не прибирали уже понад десяток років, з дня його закриття) було значно більше, аніж на попередніх толоках.
Хоча не зміліло почуття єдності і втіхи від результату спільної роботи.
Єдиний сумний штрих – коли довелося “прогулятися” басейном. Свого часу була тут щоденним відвідувачем (адже наші тренери Тетяна і Віктор Коваленки наполегливо гартували з нас спортсменів-пловців), тож побачити наслідки руйнації було дуже боляче. Виглядає, “прогулюються” тут часто, і, скажімо так, не найкращі представники громади. Але дві вуличні ванни басейну заповнені водою, дощовою, впереміж із хламом, тож бувати там не є безпечно.
Того ж дня інша частина працівників міської ради пішла на толоку на вул. Ходорівську – прибирати вздовж дороги.
