20.8 C
Lviv
16.05.2021
Новороздільська ОТГ

З Днем Добровольця, відважні земляки, хто за покликом серця став на захист Держави!

 Напередодні Дня добровольця насамперед згадалися новороздільці, які першими  восени 2013-го линули на столицю, аби на Майдані відстояти право України увійти у коло цивілізованих держав Європейського Союзу. Їхній порив і досі викликає душевний трепет.

 У ті    тривожні дні і ночі наприкінці  листопада 2013-го з  нашого славного міста потужний людський    потік мирних протестувальників у Київ набирав обертів, а на центральній площі Нового Роздолу розгорталися перші  мітинги.  А починаючи з вранішніх сутінків  1 грудня, коли сотні екіпірованих як на війну  «беркутів Януковича»  брутально, жорстоко і нещадно били і кидали в «автозаки»  тоді ще   романтично налаштованих  молодих протестувальників (переважно із  студентського середовища), які разом із переможницею Євробачення  Русланою Лижичко  влаштували біля стели Незалежності  нічну вахту незгоди з рішенням Януковича  (бо ж 29 листопада на Вільнюському саміті  він таки офіційно відмовився від курсу у ЄС, обравши путінський вектор розвитку) , перші  новороздільські добровольці, а з ними десятки тисяч  небайдужих громадян,  цвіту української нації – хто чим міг і як міг – масово подалися у Київ і перетворили   столицю на останній  бастіон Державності. 

Так починалася Революція Гідності

У  цьому могутньому здвигу народного протесту, який через нерішучість лідерів Другого Майдану поволі втрачав запал, визріли легіони безстрашних патріотів, котрі усвідомили, що тільки революційним шляхом можна скинути антиукраїнську деспотичну владу і делегувати її  винятково політикам – державникам, справжнім  реформаторам.

 Так  народилися сотні Самооборони, так постав «Правий сектор», які забезпечили перемогу Революції Гідності. З початком російсько – української війни було сформовано й інші добровольчі батальйони, які безстрашно боронили рубежі держави, знищуючи російсько – сєпарських окупрантів. А в їхніх бойових шеренгах на передньому краї  повсякчас із побратимами перебували наші славні новороздільці…

І коли російські війська  та банди сепаратистів навесні 2014-го  рушили на  Донбас, аби у крові потопити завоювання Української Революції  (тоді і  виявилося, що  військово-матеріальна база вітчизняних Збройних  Сил була фактично доведена корумпованим режимом Януковича  до краху, отож  революційній владі доводилося «на марші» її  відновлювати «по крупинках»),  то насамперед світле воїнство Майдану, зорганізувавшись у добровольчі батальйони, не гаючись, подалося на  Донеччину та Луганщину, аби дати відсіч віроломним зайдам. А в їх бойових шеренгах на передньому краї повсякчас із побратимами перебували наші славні новороздільці.

 Так гартувалася сталь нової збройної формації…

Мабуть, у  російсько-українській  війні найбільше новороздільців воювало у лавах Української добровольчої армії (раніше – «Правого сектора» Добровольчого українського корпусу)  під проводом Дмитра Яроша. А найчисельнішим братством – у  легендарному 8-му окремому батальйоні «Аратта», створеному і очолюваному до відходу у Вічність 1 серпня 2020 року світлої пам’яті  Андрієм Гергертом.  Їхня бойова звитяга на фронтах Донбасу  оповита славою, про що «Вісник Розділля» впродовж декількох років інформував городян.

До слова, в  грудні 2016-го  ваш автор перебував на запрошення земляка, колишнього учня ЗОШ №3,  комбата «Аратти»  Андрія Гергерта (Червня)  у Широкиному (див. фото). У ці незабутні  декілька  днів перебував  серед  бійців «нелегальної армії Яроша», вбувався у їхній воістину суворий побут Воїна  і на  базі в Юр’ївці, і на лінії зіткнення у Широкиному.  Напоказ побут був  тихим та непомітним для стороннього ока, але насправді це був лише  нетривалий постій після кількаденної ротації, короткі мирні дні  перед черговим рейдом на передову. А там «наші тихі і непомітні бійці» вмить перетворювалися  на смертельно   небезпечних   для зайд-ворогів воїнів  (як у пісні Ріфмастера «Тихо прийшов, тихо пішов, ворога знищив, як був наказ), які за будь-якої нагоди   знищували окупантів. Мимоволі  пригадався вислів комбата Червня: «Ми люди вільні. Бачимо ворога – вбиваємо…». Він саме про наших добровольців, які в сувору для Держави  годину вільно, без примусу зробили свій вибір – захищати Україну.

З Днем добровольця, відважні земляки, хто за покликом серця та обов’язку став на захист Держави. Вічна слава полеглим! Слава Україні!

Іван БАСАРАБ

Схожі повідомлення

Хто працює, того ще і критикують, або Про ситуацію в ЗОШ №2…

admin3

Мама – 86…

admin3

Березина – толока триває

admin2

Дмитро САПИГА: «Усі так захопилися благоустроєм, що вийшла не одноденна толока, а місячник прибирання довкілля. Вдячні за допомогу підприємствам і доброчинцям…»

admin3

Важливо: понад 40 мільйонів гривень з обласного бюджету – на підтримку учасників АТО (ООС), Революції Гідності та членів їх сімей

admin3

Директор «Нафтогаз Тепло» Ф. Шевченко зустрівся з депутатами

admin2

Залишити коментар