Як помітила, надто багато негативу «виливається» на адресу КП «Розділжитлосервіс», зокрема, і за повсякденну нелегку працю колективу з прибирання великої території ( і вулиць, і тротуарів, і дахів, і всередині кварталів від снігу, якого в лютому намело, як ніколи. Причому, мало задумуємося над тим, що цей, вже другий «коронавірусний рік», лихоманить нас тривогою, несвоєчасною виплатою зарплатні, через що, імовірно, і знизилась оплата компослуг підприємствам – надавачам.
А ще внаслідок снігозаметільного лютого додалося значного обсягу роботи нашим комунальникам. Без наявності у гаражному парку потужної снігозбиральної техніки, достатньої кількості посипального матеріалу, достатнього забезпечення паливно – мастильних матеріалів для щоденної заправки техніки, звісно, вкрай важко справитися із сніговими проблема, що звалилися, даруйте за тавтологію, як сніг на голову. Але переконалася, що КП «Розділжитлосервіс» у ці напружені зимової стихії знаходив можливість для боротьби із нею: мобілізував і власну, і орендуючи в інших організацій, важку техніку для прибирання міста від снігів.
Звичайно, непросто було справитися із цим завданням. Тих добродіїв з числа мешканців міста, які виходили розчищати доріжки від під’їздів до внутріквартальних вулиць, було не надто багато (щира їм подяка), щоб суттєво зачистити снігові замети. Більшість, звичайно, була в ролі спостерігачів. Навіть коли двірники вставали о 4-ій, 5-ій ранку, щоби встигнути згорнути сніг, то все одно деякі пішоходи обурювалися, мовляв, що за робота – доріжками неможливо пройти вдвох, а тільки «гусаком».
А ж коли раптом нас торкається якась біда в нашій квартирі ( а вона, до речі, приватизована і ми самі повинні вирішувати більшість проблем), то до кого ми звертаємося з проханням допомогти ? Правильно – у КП «Розділжитлосервіс».
Нещодавно і я зіткнулася із неабиякою проблемою: 19 лютого, виходячи із квартири, що на 2-му поверсі, ненароком захлопнула другі вхідні двері, а ключа не взяла. Подумки подокорявши себе за необережність, почала гарячково думати: до кого звернутись на допомогою – у службу надзвичайних ситуацій чи в КП «Розділжитлосервіс»? І вирішила, що краще до комунальників.
Цього дня начальник підприємства Б. Жук перебував у службових справах у Львові, тож із проханням зарадити халепі, у яку втрапила, звернулася до заступника керуючого П. Петраша. Павло Павлович уважно мене вислухав і відразу ж почав комусь телефонувати. Згодом особисто разом зі спустився на перший поверх офісу, де знаходиться приміщення майстрів, але двері були зачинені, оскільки працівники були на обідній перерві. Попросивши мене зачекати, поки вони не повернуться, П. Петраш направився у свій кабінет. Невдовзі і майстри прибули – М. А. Мусула та І. М. Штойко. Поспілкувавшись із ними, Павло Павлович оперативно вирішив питання надання «автовишки» та скерування до будинку, де живу, працівників, аби вони спробували через вікно увійти у мою квартиру. Незабаром усі були на місці. І робота, як кажуть, закипіла. Члени бригади – Д. Л. Гарнага, М. І. Кобринович та Я. М. Лев, працювали, як злагоджений механізм. І. Кобринович та Д. Гарнага, які перебували в «люльці», дуже акуратно зняли штапики та вийняли із зовнішньої рами шибу, а у внутрішній – обережно розбили скло, аби не розліталося вусібіч. Згодом Д. Гарнага заліз через вікно у квартиру, а поки я піднімалась він встиг відкрити защіпку з внутрішньої сторони вхідних дверей. Тим часом інший працівник на кухні вже вставляв у раму нову шибу замість розбитої і забивав штапики. Попервах я просто не повірила, що можна так швидко і якісно працювати. Але ж проти факту не попреш – трудилися комунальники всього хвилин із 20-ть.
Тому висловлюю безмежну вдячність і повагу усім вищезгаданим працівникам КП «Розділжитлосервіс». Бажаю міцного здоров’я, сімейного благополуччя, щастя в особистому житті, успіхів у вихованні дітей та онуків! Мирного, голубого неба, кожен день – духмяного м’якого хліба, джерельної холодної, свіжої води – і ніколи ніякої біди. Нехай усі печалі і незгоди обходять вас стороною. І як говорив В. Маяковський, – літ до ста рости вам без СТАРОСТІ!
Валентина СЕМЕНОВА
