Любомир БЕНДАС, військовий ЗСУ: “Дбай про душу, щоб залишитися людиною навіть серед пекла”
Березневі ночі інколи холодніші за зимові. Двері загального балкона раз по раз стукають — вітер гуляє сходовою кліткою. «Де би не був, не забуду дім…, — лунає „Калуш“ із Любомирового телефона. — Хочеш, закрути...