І досі перебуваю у нірвані емоційних імпульсів, які приємно шматують моє вболівальницьке серце з нагоди перемоги ФК “Новий Розділ” над ФК “Миколаїв” у першому кваліфікаційному раунді Beton Кубка України 2026 – 2027. Впевнений, що у схожому стані перебувають і сотні новороздільці, хто наживо – на стадіоні “Галичина”, – або ж у “Ютюбі” спостегав за перебігом архіважливого для обох команд матчу. Бо це направду була битва титанів: драматична, насичена неймовірними “дуелями” протиборств у кожному ігровому епізоді, що мимоволі умовно асоціювалася із гладіатоськими боями часів Стародавньогго Римус, де перемагає сильніший. Утім, із суттєвою різницею: там, зо дві тисячі років тому, на ристалищі, ціною перемоги було життя, а у сьогоднішньому матчі ціна була набгато гуманнішою – право виступу у другому кваліфікаційному раунді Beton Кубка України 2026 – 2027.
І це право у наднапруженому матчі виборола наша рідна новороздільська команда, яка після нульового завершення поєдинку у основий час у серії післяматчевих пенальті перемогла традиційних впродовж понад 60 років суперників і з рахунком 4:2. До речі, у наступній кубковій стадії ФК “Новий Розділ” зіграє на стадіоні “Галичина” з командою Другої ліги України «Атлет» із Києва. Олє – олє – олє!
Низький уклін Захисникам Сил оборони і полеглим бійцям, які віддали свої життя за Україну, за мирне небо над тиловим простором Вітчизни.
…Сьогодні поруч зі мною на трибуні палко вболівав за ФК “Новий Розділ” батько воїна – героя, командира відділення розвідспеназу ГУР МО “Аратта” Ігоря Ільчишина, який декілька років тому був одним з найкращих гравців новороздільської команди. А коли почалося неспровоковане російське вторгенння, “Ігора” ( таке йому дали псевдо побратими) добровільно став на захист Вітчизни. І загинув смертю хоробрих….
