У січні загинув захисник зі селища Розділ Іван Вашкович. Іван Іванович був уродженцем міста Тернопіль, але упродовж 25 років проживав у селищі Розділ разом із родиною, був частиною місцевої спільноти, залишив по собі світлу пам’ять та щире людське тепло, тож і висловив бажання спочивати у селищі, де залишив по собі слід – сім’ю, дітей, друзів.
Іван Вашкович народився 2 липня 1974 року в Тернополі. Ріс чемним, спокійним хлопчиком, в 11 років залишився без тата (тато помер). Закінчив на відмінно школу, з відзнакою – технікум радіоелектроніки в Тернополі. Служив в Донецьку, в Національній гвардії України. Після армії працював на залізниці в Тернополі електромонтером.
У 1995 році познайомився в Тернополі з дружиною Ольгою, на весіллі її подруги, а незабаром, в 1997-му, і одружилися. Іван переїхав жити в смт. Розділ, Працював у Миколаєві в Укртелекомі. Потім 10 років працював у Львові в фірмі “Riela” по спеціальності інженер з експлуатації та налагодження елеваторного обладнання: мав велику повагу серед колег по роботі, а їздив у відрядження по обслуговуванню та будівництві зернових сушилок по всій Україні. І. Вашковича дуже цінили як гарного спеціаліста.
У1998-му народилася донечка Оксана. І через довгих 19 років, у 2017-му, народився син Денис.
З початком повномасштабного вторгнення російського ворога, 8 березня 2022 року, добровільно пішов служити командиром в Національну гвардію України. Наприкінці 2023-го був звільнений із служби за сімейними обставинами.
Про війну розповідав небагато і неохоче, коротко. Коли дружина питала, чи страшно, казав: «Ні, тільки земля здригається, а так все нормально». А вже з 3 вересня 2025 року продовжив службу в рядах військ тероборони. Спочатку на передових позиціях Донеччини, біля населеного пункту Білицьке, потім – в Сумській області, біля населеного пункту Попівка. Був кулеметником стрілецького відділення стрілецького взводу стрілецької роти батальйону територіальної оборони військової частини А7033. Позивний – «Ян».
Остання смс-ка прийшла дружині в 5-й годині ранку 7 січня 2026 року: “Сьогодні на нулю. Дамся чути, Люблю всіх”… Більше зв’язку не було.
Захисник загинув 14 січня 2026 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Попівка Охтирського району Сумської області, мужньо виконуючи свій військовий обов’язок у боротьбі за свободу та незалежність нашої держави, підірвавшись на ворожій міні.
Похоронений в селищі Розділ 21 січня.
У Івана залишилися дружина Оля, син Денис, дочка Оксана, зять Василь і внучок Богданчик, сестра Марія.
Віра ВЛАСЮК
