Про це повідомляє на своїй сторінці у Facebook журналіст і митець із Космача Дмитро ПОЖОДЖУК:
17 січня о 12.00 НА МАЙДАНІ НЕЗАЛЕЖНОСТІ ВІДБУДЕТЬСЯ ЧИН ПРОЩАННЯ З УКРАЇНСЬКИМ ВОЇНОМ-ЖУРНАЛІСТОМ РУСЛАНОМ ГАНУЩАКОМ
Він загинув на 12 січня на фронті (воював у складі 92-ї ОМБр).
Руслан учасник Революції Гідності, активіст SPSPILNO.tvійськовий журналіст, фотограф та оператор Руслан Ганущак. Псевдо «Фотограф» та «Остап».
Війна для Руслана почалася саме на Майдані.
Разом зі мною він вів нічні трансляції з нашої студії (зеленого намету) SPILNO.tv (фото саме звідти)
20 лютого 2014 року на вул. Інститутській, в тому числі з готелю «Україна», він зняв найважливіші для нього кадри – фото Героїв Небесної Сотні, які від куль вбивць йшли в засвіти. Йому вдалося зафіксувати як озброєні автоматами беркутівці «чорної» спецроти київського «Беркуту» ведуть вогонь в бік протестувальників.
Також Руслан Ганущак є автором відомого відео, на якому зафіксовано момент вбивства двох Героїв Небесної Сотні – Ігоря Дмитріва та Андрія Дигдаловича і евакуація до готелю «Україна» поранених і вбитих героїв. Тоді в об’єктив його камери потрапили спецпризначенці, які стріляли з-за сміттєвої барикади.
В січні 2014-го, знімаючи бої на Грушевського, Руслан був поранений у стегно внаслідок вибуху світлошумової гранати, до якої беркутівці прив’язували уламки каменю чи металу, перетворюючи їх на осколкові.
Він знімав розгін «мирної ходи» 18 лютого і штурм Майдану ввечері того ж дня, початок пожежі у Будинку профспілок тощо.
Усі ці надзвичайно важливі матеріали Руслан Ганущак одразу після майдану передав до Генпрокуратури, і вони активно використовуються як докази під час досудового слідства і в судах щодо злочинів вчинених під час Революції Гідності.
Сам Руслан також проходив як свідок у справах Майдану.
Руслан є автором документального фільму “Майдан. Перезавантаження”.
В серпні 2014 року Руслан Ганущак добровольцем приєднався до батальйону «Азов» (його туди привела наша спільниця LiLidia Guzhva був військовим журналістом на псевдо «Остап» у складі прес-служби підрозділу. Документував бойові дії в Іловайську, Широкино, Гранітному, Бердянському, Марʼїнці, а також записував інтерв’ю з бійцями.
За спогадами журналіста Андрія Цаплієнка, саме «Остап» підняв прапор на вишці над відбитою в ворога територією в селищі Широкине під Маріуполем.
У 2016 році вийшов документальний фільм Руслана Ганущака про війну на Донбасі «Два дні в Іловайську». Події у фільмі відбуваються в серпні 2014-го року в Іловайську.
Також він є автором фільму про грузинських добровольців «Брат за брата», у якій показані бої у Широкиному на узбережжі Азовського моря навесні 2015 року.
З початку повномасштабного вторгнення Руслан як військовий кореспондент і оператор висвітлював бойові дії на Чернігівщині та Київщині, не раз сам потрапляв під обстріли.
Згодом Руслан приєднався до ЗСУ вже як солдат, був водієм Хамві одного із підрозділів ударних дронів у складі 92-ї механізованої бригади ЗСУ. Приймав участь у бойових діях на Курщині.
«Я вирішив піти на службу, бо відчував, що можу зробити щось більше для свого народу, для своєї країни. Тут, на передовій, я вільний. Вільний від страху смерті. Тебе не турбують дрібниці. Це неповторне відчуття свободи. Ти розумієш, що можеш не повернутися з бойового завдання. І це нормально, це війна. Але «фішка» не в тому, щоб геройськи загинути. Складніше вижити у цьому всьому і дійти до Перемоги. А потім ще треба відбудовувати країну і нове суспільство! Ця війна змусила нас змінитись, щоб врятувати Україну».
Руслану Ганущаку було 54 роки, у нього залишилась дружина Олександра і донька Ірина.
Вічна пам’ять і шана Герою!
Учасники SPSPILNO.tvпСпільнобачення – spilno.tv приходьте вшанувати побратима!
