Неймовірно наскрізна, щира, огоолююча праця, кожна частина наче окреме коло пекла Данте, яке ветерани проходять, повернувшись домів, до “своїх” …Про ворогів і друзів всередині країни, за яку ми боремось і гинемо. Мене дуже тригернуло, це те, що дивилась і бачила себе, і тих, хто поряд …коли кричиш про правду, і що все дико час міняти, а всі ниють, мовляв, але та то все було є і буде…
Коли довкола безліч смертей рідних, а всі паряться про поверхневі безглузді підлі речі…Коли правдива порядна і чесна людина- насправді нікому не потрібна, не зручна і взагалі, “маладєц, шо воювала… але краще б і здохла…”,
І то так все дико сприймаєш, так є різні ситуації, люди і причини, але характерно часто і дико, що з гідних чистих людей, роблять жертв, намагаються принизити, зламати і поставити на коліна… І це не кацапи, а свої )) коли ветерану вдома погано, боляче і нестерпно, люди, то, почуйте, проблема не у ветеранові, а в вас! В людях, за яких ми воювали і отримуємо таку вдячність, от з вами журбонька і бідонька..
Щаслива та вдячна, що така шедевральна вистава з’явилась на той світ! Актори- просто боженьки! Суцільний захват, я плакала…Емця, місцями, як підчас фільму жаху, ховала оченята в долоньки від…шалено справжніх речей: люди просто навиворіт зображені, кожен персонаж- окрема віха суспільства! Просто браво!!!!!
Надійка БАСАРАБ
